- •Практикум з педагогіки
- •Розділ і. Загальні основи педагогіки
- •1.1. Предмет та основні категорії педагогіки
- •План заняття
- •Рекомендована література:
- •1.1.1. Теоретичний блок Основні положення
- •Опорна схема заняття
- •1.1.2. Практичний блок Практичні завдання студентам
- •Список використаних джерел
- •Педагогічні задачі Задача № 1
- •Задача № 2
- •Задача № 3
- •Задача № 4
- •1.1.3. Блок контролю і самоконтролю Питання для перевірки знань студентів
- •Тестові завдання для перевірки знань студентів
- •1.1.4. Блок професійно-педагогічних умінь Самооцінка розвитку вмінь студентів здійснюється за п’ятибальною шкалою оцінювання, де
- •Проектувальні вміння
- •Конструктивні вміння
- •Комунікативні вміння
- •1.1.5. Блок професійно – педагогічних рис
- •1.2. Методи науково-педагогічного дослідження
- •План заняття
- •Рекомендована література:
- •1.2.1. Теоретичний блок Основні положення
- •Структура методів науково-педагогічного дослідження
- •1.2.2. Практичний блок Педагогічні задачі Задача №1
- •Задача №2
- •Опорна схема заняття
- •Задача №3
- •Завдання для самостійної роботи студентів
- •1.2.3. Блок контролю та самоконтролю Питання для перевірки знань студентів
- •Тестові завдання для перевірки знань студентів (вибрати правильну відповідь)
- •Тест самовизначення студента "Знайди свій шлях”
- •Розподіл визначених у запитаннях видів діяльності за групами
- •Блок професійно-педагогічних умінь
- •Гностичні вміння
- •Конструктивні вміння
- •Комунікативні вміння
- •1.2.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •1.3. Методика організації науково-дослідної роботи студентів
- •План заняття
- •Рекомендована література
- •1.3.1. Теоретичний блок Основні положення
- •Тема Курсова робота з педагогіки
- •Житомир- 2002
- •1.3.2. Практичний блок Проблемні питання з теми заняття
- •Завдання для самостійної роботи
- •1.3.3. Блок контролю та самоконтролю
- •1.3.4. Блок професійно-педагогічних умінь
- •1.3.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •1.4. Педагогічна професія у сучасному суспільстві
- •План заняття
- •Рекомендована література
- •1.4.1. Теоретичний блок Основні положення
- •Опорна схема заняття
- •1.4.2. Практичний блок Практичні завдання студентам
- •Педагогічні задачі
- •Задача № 5
- •Задача № 6
- •Задача №7
- •Завдання для самостійної роботи
- •1.4.3. Блок контролю та самоконтролю Питання для перевірки знань студентів
- •Тестові завдання (виберіть правильні відповіді серед запропонованих)
- •Методика визначення наявності лідерського та адміністративного начал Оцініть наведені далі висловлення від 0 до 10
- •1.4.4. Блок професійно-педагогічних умінь
- •1.4.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •1.5. Самовиховання та самоосвіта в системі підготовки майбутнього вчителя
- •План заняття
- •Рекомендована література
- •Завдання для студентів
- •1.5.1. Теоретичний блок Основні положення
- •Група методів стимулювання та мотивації самостійної навчальної діяльності
- •Методи розвитку самостійної навчальної діяльності
- •Методи контролю та самоконтролю самостійної навчальної діяльності
- •І. Методи читання літератури
- •1.1. Методи формування культури читання
- •1.1.1. Методи роботи з книгою
- •Пам’ятка роботи з книгою
- •1.1.2. Методи оволодіння читанням
- •1.2. Методи формування бібліотечно-бібліографічної культури
- •Іі. Методи фіксації прочитаного
- •1.5.2. Практичний блок Практичні завдання студентам Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Педагогічні задачі Задача №1
- •Задача №2
- •Тестові завдання для перевірки знань студентів
- •1.5.4. Блок професійно-педагогічних умінь Самооцінка педагогічних умінь здійснюється за п’ятибальною шкалою оцінювання (див. С. 29)
- •1.5.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •1.6. Школяр, його розвиток і виховання
- •План заняття
- •Рекомендована література
- •1.6.1. Теоретичний блок Основні положення
- •Фактори розвитку особистості
- •Спадковість як фактор розвитку
- •Середовище як фактор розвитку
- •Виховання як фактор розвитку
- •1.6.2. Практичний блок Проблемні питання з теми заняття
- •Опорна схема заняття
- •Педагогічні задачі Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №5
- •Завдання студентам для самостійної роботи
- •1.6.3. Блок контролю та самоконтролю Тестові завдання (вибрати варіанти відповідей)
- •1.6.4. Блок професійно-педагогічних умінь
- •1.6.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •Розділ іі. Теорія навчання (дидактика)
- •2.1. Сутність процесу навчання
- •План заняття
- •Рекомендована література
- •Завдання для студентів
- •2.1.1. Теоретичний блок Основні положення
- •2.1.2. Практичний блок Проблемні питання з теми заняття
- •Педагогічні задачі Задача №1
- •Задача №2
- •Завдання для самостійної роботи
- •2.1.3. Блок контролю та самоконтролю
- •2.1.4. Блок професійно-педагогічних умінь (Самооцінка педагогічних умінь здійснюється за п’ятибальною шкалою оцінювання, див. С. 29)
- •2.1.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •2.2. Зміст освіти у сучасній школі
- •План заняття
- •Рекомендована література
- •2.2.1. Теоретичний блок Основні положення
- •2.2.2. Практичний блок Практичні завдання студентам
- •Вивчити рекомендовану літературу згідно з планом.
- •Педагогічні задачі Задача № 1
- •Опорна схема заняття
- •Задача № 2
- •Задача № 3
- •2.2.3. Блок контролю і самоконтролю Питання для перевірки знань студентів
- •Тестові завдання для перевірки знань студентів
- •2.2.4. Блок професійно-педагогічних умінь
- •2.2.5. Блок професійно – педагогічних рис
- •2.3. Методи та засоби навчання
- •План заняття
- •Рекомендована література
- •2.3.1. Теоретичний блок Основні положення
- •І. Характеристика методів організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- •Іі. Характеристика методів стимулювання навчальної діяльності школярів у процесі навчання
- •Ііі. Характеристика методів контролю і самоконтролю у навчанні
- •Опорна схема заняття
- •2.3.2. Практичний блок Питання та практичні завдання з теми заняття
- •Практичні завдання
- •Педагогічні задачі Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Завдання для самостійної роботи
- •2.3.3. Блок контролю та самоконтролю Тестові завдання
- •2.3.4. Блок професійно-педагогічних умінь
- •2.3.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •2.4. Форми організаціі навчання
- •План заняття
- •Рекомендована література
- •2.4.1. Теоретичний блок Основні положення
- •Загальна підготовка до викладання предмету.
- •Конкретна підготовка до уроку.
- •Хід уроку
- •Опорна схема заняття
- •2.4.2. Практичний блок Проблемні питання і завдання
- •Педагогічні задачі Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Практичні завдання
- •1 Рівень складності
- •2 Рівень складності.
- •3 Рівень складності.
- •Завдання студентам для самостійної роботи
- •2.4.3. Блок контролю та самоконтролю
- •2.4.4. Блок професійно-педагогічних умінь
- •2.4.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •2.6. Методична робота у школі
- •План заняття
- •Рекомендована література
- •2.6.1. Теоретичний блок Основні положення
- •Опорна схема заняття
- •2.6.2. Практичний блок Питання та завдання з теми заняття
- •На рівні застосування
- •Практичні завдання
- •1. Ділова гра: Методичне об’єднання вчителів
- •Інструкція ведучому
- •Педагогічні задачі Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Завдання для самостійної роботи
- •2.6.3. Блок контролю та самокоюролю Тестові завдання
- •А) рада школи;
- •2.6.4. Блок професійно-педагогічних умінь
- •2.6.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •2.7. Модульно-розвивальне навчання (українська експериментальна модель за а.В.Фурманом)
- •План заняття
- •Запитання для самостійної роботи
- •Рекомендована література
- •Теоретичний блок Основні положення
- •3. Поняттєво-термінологічне поле модульно-розвивального навчання
- •Т ипологія дидактичних модулів
- •6. Наукове проектування психолого - педагогічного змісту етапів навчального модуля
- •7. Відмінність модульно-розвивального навчання від класно-урочного
- •2.7.2. Практичний блок
- •2.7.4. Блок професійно-педагогічних умінь
- •2.7.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •Розділ 3. Теорія і методика виховання
- •3.1. Сутність процесу виховання
- •План заняття
- •Рекомендована література
- •3.1.1. Теоретичний блок Основні положення
- •3.1.2. Практичнии блок Проблемні питання з теми заняття
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №5
- •3.1.4. Блок професійно-педагогічних умінь
- •Гностичні вміння
- •3.1.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •3.2. Загальні методи виховання
- •План заняття
- •Рекомендована література
- •3.2.1. Теоретичний блок Основні положення
- •І група – методи формування свідомості особистості
- •Іі група – методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки
- •Ііі група – методи стимулювання діяльності та поведінки
- •IV група – методи контролю та самоконтролю, самооцінки діяльності та поведінки
- •3.2.2. Практичний блок Проблемні питання з теми заняття
- •Опорна схема заняття
- •Практичні завдання Педагогічні задачі Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Завдання для самостійної роботи
- •3.2.3. Блок контролю та самоконтролю
- •3.2.4. Блок професійно-педагогічних умінь (Самооцінка педагогічних умінь здійснюється за п’ятибальною шкалою оцінювання, див. С. 29)
- •3.2.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •3.3. Організаційно - педагогічна робота класного керівника
- •План заняття
- •Рекомендована література
- •3.9.1. Теоретичний блок Основні положення
- •3.3.2. Практичний блок Педагогічні задачі Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Опорна схема заняття
- •Задача №5
- •Задача №6
- •Задача №7
- •Завдання для самостійної роботи
- •3.3.3. Блок контролю та самоконтролю Питання для перевірки знань студентів
- •Тестові завдання для перевірки знань студентів (вибрати правильну відповідь)
- •3.3.4. Блок професійно-педагогічних умінь
- •Гностичні вміння
- •Конструктивні вміння
- •Комунікативні вміння
- •3.3.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •3.4. Педагогічна діагностика в роботі класного керівника
- •План заняття
- •Питання та завдання для самостійного осмислення і опрацювання
- •Завдання по вивченню першоджерел
- •Рекомендована література
- •3.4.1. Теоретичний блок Основні положення
- •3.4.3. Практичний блок Вправи по формуванню діагностичних вмінь
- •Проблемні питання
- •Опорна схема №1
- •Опорна схема №2
- •Практичні завдання
- •3.4.3. Блок контролю та самоконтролю Тестові завдання
- •3.4.4. Блок професійно-педагогічних умінь
- •Комунікативні вміння
- •Організаторські вміння
- •3.4.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •3.5. Планування роботи класного керівника
- •План заняття
- •Рекомендована література
- •3.5.1. Теоретичний блок Основні положення
- •Орієнтовний розподіл днів тижня для проведення виховної роботи
- •3.5.2. Практичний блок Питання для перевірки знань студентів
- •Практичні завдання Педагогічні задачі
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №5
- •Завдання студентам для самостійної роботи
- •3.5.3. Блок контролю та самоконтролю Тестові завдання
- •3.5.4. Блок професійно-педагогічних умінь
- •Оцініть рівень сформованості Ваших умінь виконувати такі операції
- •I. Діагностичний етап:
- •3.5.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •3.6. Формування наукового світогляду школярів
- •План заняття
- •Рекомендована література
- •3.6.1. Теоретичний блок Основні положення
- •Основні шляхи та засоби формування наукового світогляду учнів Психологічні умови формування наукового світогляду
- •Дидактичні та виховні умови, які сприяють переводу знань у погляди, переконання та ідеали
- •Активна трудова і суспільно-корисна діяльність - важливі складові у формуванні наукового світорозуміння особистості
- •Науковий світогляд і релігія
- •Опорна схема №1
- •Опорна схема №2
- •Педагогічні задачі Задача № і
- •Задача № 2
- •Задача № 3
- •Задача №4
- •Задача №5
- •3.6.3. Блок контролю та самоконтролю Питання для перевірки знань студентів
- •Тестові завдання для перевірки знань студентів
- •3.6.4. Блок професійно-педагогічних умінь
- •3.6.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •3.7. Розумове виховання дитини. Робота kлachoго керівника з розвитку пізнавальних інтересів у школярів
- •План заняття
- •Завдання для студентів
- •Рекомендована література
- •3.7.1. Теоретичний блок Основні положення
- •Як читати книгу:
- •Опорна схема №1
- •2. Методика проведення вікторини
- •3. Методика проведення гри-мандрівки
- •4. Методика проведення “Книжкового аукціону”
- •3.7.3. Блок контролю та самоконтролю Питання для перевірки знань студентів
- •Тестові завдання для перевірки знань студентів (вибрати правильну відповідь)
- •Педагогічні задачі Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №5
- •3.7.4. Блок професійно-педагогічних умінь
- •Гностичні вміння
- •3.7.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •Думки в.О.Сухомлинського про розумове виховання
- •3.8. Моральне виховання учнів
- •План заняття
- •Рекомендована література
- •3.8.1. Теоретичний блок Основні положення
- •Психологічна структура вчинку
- •Психологічна структура поведінки
- •Механізм формування моральних якостей особистості
- •3.8.2. Практичний блок Педагогічні задачі Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Опорна схема заняття
- •Завдання студентам для самостійної роботи
- •3.8.3. Блок контролю та самоконтролю Питання для перевірки знань студентів
- •3.6.4. Блок професійно-педагогічних умінь
- •3.6.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •3.9. Методика трудового виховання та профорієнтації учнів. Економічне виховання
- •План заняття
- •Завдання для студентів
- •Рекомендована література
- •3.9.1. Теоретичний блок Основні положення
- •Основні напрямки роботи класного керівника
- •Опорна схема заняття
- •3.9.2. Практичний блок Проблемні питання з теми заняття
- •І етап: Підготовча робота.
- •Іі етап: Колективне планування (збір-старт).
- •Ііі етап: Колективна підготовка.
- •V етап: Колективне підведення підсумків.
- •Vі етап: Післядія. Найближчі наслідки ктс.
- •Vіі етап: Підведення підсумків заняття.
- •Практичні завдання
- •Навчально-педагогічна гра "Виховання бережливості"
- •Методичні рекомендації
- •Завдання студентам для самостійної роботи
- •3.9.3. Блок контролю та самоконтролю
- •3.9.4. Блок професійно-педагогічних умінь
- •Гностичні вміння
- •Проектувальні вміння
- •Конструктивні вміння
- •Комунікативні вміння
- •Організаторські вміння
- •3.9.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •3.10. Естетичне виховання школярів
- •План заняття
- •Рекомендована література
- •3.10.1. Теоретичний блок Основні положення
- •Принципи естетичного виховання
- •Народна педагогіка про естетичне виховання
- •3.10.2. Практичний блок Проблемні питання з теми заняття
- •Педагогічні задачі Задача№1
- •Задача №2 Серед деякої частини сучасних старшокласників поширена така думка, що головне для молодої людини бути добре і модно одягненим, незважаючи на матеріальний стан сім’ї.
- •Задача №3
- •Опорна схема заняття
- •Завдання студентам для самостійної роботи
- •3.10.3. Блок контролю і самоконтролю
- •3.10.4. Блок професійно-педагогічних умінь
- •3.10.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •Народна педагогіка про естетичне виховання
- •Думки Сухомлинського в.О. Про естетичне виховання
- •3.11. Фізичне виховання
- •План заняття
- •Рекомендована література:
- •3.11.1. Теоретичний блок Основні положення
- •М.Г.Чернишевський
- •Єдність організму людини
- •Регулювання діяльності організму
- •До своїх прапорців
- •3.11.2. Практичний блок Завдання студентам для самостійної роботи
- •Проблемні питання
- •Педагогічні задачі Задача №1
- •Задача №7
- •Задача №8
- •Задача №9
- •Задача №10
- •Задача №11
- •3.11.3. Блок контролю та самоконтролю Дайте відповіді на тестові запитання
- •3.11.4. Блок професійно-педагогічних умінь
- •3.11.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •3.12. Виховання дітей у сім’ї. Робота класного керівника з батьками учнів.
- •План заняття
- •Рекомендована література
- •3.12.1. Теоретичний блок Основні положення
- •3.12.2. Практичний блок. Проблемні питання
- •Вправа №1 “Нейтралізація”
- •Вправа №2 “Рівність”
- •Вправа №3 “Взаємодія” (Методика побудови конструктивного діалогу з батьками “важкої дитини”)
- •Ділова гра
- •Рекомендована література
- •Педагогічні задачі Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №5
- •Задача №6
- •Завдання студентам для самостійної роботи
- •3.12.3. Блок контролю та самоконтролю
- •3.12.4. Блок професійно педагогічних умінь
- •3.12.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •3.13. Формування учнівського колективу та його вплив на особистість школяра
- •План заняття
- •Рекомендована література
- •3.13.1. Теоретичний блок Основні положення
- •3.13.2. Практичний блок Проблемні запитання з теми заняття
- •І. Франкл
- •Педагогічні задачі
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •При застосуванні методу паралельної дії необхідно:
- •Задача №4
- •Задача №5
- •Завдання студентам для самостійної роботи
- •3.13.3. Блок контролю та самоконтролю
- •3.13.4. Блок професійно-педагогічних умінь
- •3.13.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •3.14. Індивідуальна робота з учнями
- •План заняття
- •Рекомендована література
- •3.14.1. Теоретичний блок Основні положення
- •Особливості організації індивідуальної роботи з обдарованими дітьми
- •Організація роботи учителя-вихователя з важковиховуваними учнями
- •Питання та завдання з теми заняття
- •Практичні завдання
- •Вправа 1. Моделювання бесіди ”Зондування душі об’єкта” /к.С. Станіславський/
- •Вправа 2. Організація та керування бесідою
- •Вправа 4. Дитина у сім’ї
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Завдання для самостійної роботи
- •3.14.3. Блок контролю та самоконтролю Тестові завдання
- •3.14.4. Блок професійно-педагогічних умінь (Самооцінка педагогічних умінь здійснюється за п’ятибальною шкалою оцінювання, див. С. 29)
- •3.14.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •3.15. Педагогічні основи виховної діяльності громадських організацій дітей, підлітків і дорослих
- •План заняття
- •Рекомендована література
- •3.15.1. Теоретичний блок Основні положення
- •Приклад використання методики колективної творчої діяльності в піонерських організаціях
- •Опорна схема для порівняльного аналізу організаційних структур і виховного процесу в діяльності дитячих організацій України
- •3.15.2. Практичний блок Проблемні питання з теми заняття
- •Практичні завдання
- •Педагогічні задачі
- •Завдання студентам для самостійної роботи
- •3.15.3. Блок контролю та самоконтролю Запитання для самоперевірки
- •3.15.4. Блок професійно-педагогічних умінь
- •3.15.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •Анкета педагогічних умінь співробітництва з дитячими громадськими організаціями і об’єднаннями
- •3.16. Народна мудрість у вихованні дітей та молоді
- •План заняття
- •Рекомендована література
- •3.16.1. Теоретичний блок Основні положення
- •1. Принцип народності у вітчизняній педагогіці
- •2. Народознавчі засади виховання дітей та молоді
- •3. Зміст народного виховного впливу
- •4. Форми та методи народного виховання зростаючої особистості
- •3.16.2. Практичний блок Проблемні питання
- •Практичні завдання студентам
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №5
- •Задача №6
- •3.16.3. Блок контролю та самоконтролю Питання для самоперевірки
- •Тестові завдання
- •Г) сенектика.
- •3.16.4. Блок професійно-педагогічних умІнь
- •3.16.5. Блок професійно-педагогічних рис
- •3.17. Методики дослідження підготовленості до педагогічної діяльності Комплексна методика для визначення рівня готовності до вибору професії учителя
- •Критерії педагогічної майстерності вчителя-вихователя, за якими оцінюється його діяльність (м.Д. Кас’яненко)
- •Анкета-твір
- •Основні види педагогічної діяльності вчителя-вихователя (м.Д. Кас’яненко)
- •Відомості про авторів
3.6.1. Теоретичний блок Основні положення
Світогляд – це узагальнена система поглядів, переконань, ідеалів, в яких людина виражає своє ставлення до оточуючого її природного й соціального середовища. Являючись узагальненням знань, досвіду та емоційних оцінок, в яких відображені особливості суспільного буття людини, її місце в історично конкурентній системі суспільних відносин, світогляд особи визначає ідейну спрямованість усього її життя, діяльності та поведінки. Світогляд залежить не тільки від рівня суспільного розвитку та належності даної особи до того чи іншого суспільного класу, групи, а й від особливостей особистого життя людини, якихось конкретних умов. У широкому розумінні розвитку особи, її світогляд визначається її діалектичною взаємодією з суспільним середовищем. Свідомість особи не тільки відображує зовнішні впливи, а й являє собою відповідну збуджуючу силу, визначаючу життєдіяльність людини.
Специфіка світогляду – в цілісному, осмисленому відображенні дійсності опосередкованому суспільними та індивідуальними потребами, інтересами, завданнями, ідеалами. Орієнтуючи свідомість людини в системі суспільних відносин і природних взаємозв’язків, світогляд задає сукупність вихідних даних цінностей та установок, які впливають на поведінку та образ життя соціальних класів, груп та індивидів. Уявлення та ідеї, що входять до складу світогляду, стають переконаннями людини, беруть активну участь у формуванні її позиції відносно всіх життєво важливих явищ і подій у навколишньому житті.
Таким чином, світогляд – це істотний феномен як особистого, так і громадського (суспільного) життя людей. Можна сказати, що він відображує єдність індивідуальної та суспільної свідомості. Саме завдяки такій єдності свідомість окремої людини, зберігаючи свої особистісні характеристики, з’єднується з суспільною свідомістю.
Світогляд – це складне, неоднорідне, багатопланове утворення. Воно має досить складну структуру. Різні компоненти цієї структури виконують специфічні функції й разом з тим взаємно переплітаються.
Основними функціями світогляду є орієнтаційна, інформаційно-відображуюча й оцінююча.
Загальні уявлення про різні сторони об’єктивного світу дають науки про природу та суспільство. Ці уявлення складають важливий елемент світогляду. У своєрідному переломленні певні загальні сторони природної та соціальної дійсності так або інакше відображують література та мистецтво, мораль і право. В фантастичній, ілюзорній формі уявлення про світ і людину формулюються релігією. Загальну ж концепцію світу, так би мовити, його універсальну концепцію – його минулого, сучасного та майбутнього – виробляє філософія.
Проте, розглядаючи окремі компоненти світогляду, було б помилковим вважати, що він не має цілісного змісту й служить лише для загального визначення різних елементів духовного життя. Насправді світогляд – це не механічна сума відокремлених один від одного елементів свідомості. Теоретичне мислення виділяє з світогляду різні елементи, а в реальному житті вони органічно з’єднані і в цілому складають зміст світогляду. Взаємовідносини світогляду й різних форм свідомості – це взаємовідносини загального та окремого. В кожній окремій формі специфічно проявляється загальне. І якщо світогляд не може існувати поза філософією, наукою, правом, мораллю та іншими формами свідомості, то вони, в свою чергу, органічно пов’язані з світоглядом, як загальним об’єднуючим началом.
Залежно від того, які погляди домінують у тій чи іншій сукупності уявлень про світ у цілому, а також залежно від способу включення відповідних поглядів та уявлень у структуру світогляду, способу їхнього обґрунтування можна говорити про різні типи світогляду.
На ранніх етапах історії виростаючі з матеріальної практики емпіричні знання про навколишню дійсність служили орієнтиром у повсякденному житті й першоджерелом формування світогляду. Первісні емпіричні знання тісно переплітаються з міфологічними та релігійними уявленнями. Ці уявлення були фантастичним відображенням дійсності, вираженням безсилля людини перед стихійними силами природи та ілюзорним подоланням цього безсилля.
Зародження перших філософських систем знаменувало собою становлення якісно нового типу світогляду – філософсько-теоретичного. Від примітивно-емпіричного та релігійно-міфологічного він відрізняється як за формою, так і за змістом. На місце розрізнених відомостей, міфів і наївно антропоморфічного перенесення на об’єктивний світ міжособових стосунків філософія ставить виявлення ( в тій або іншій формі) властивих природі й людині властивостей і зв’язків. Найбільш загальні уявлення про природу, суспільство та людину, задавані ними норми поведінки людей стають предметом теоретичного розгляду, свідомого аналізу та відбору, що збагачує світогляд новим змістом, новими засобами усвідомлення світу та самої людини.
З виникненням і розвитком філософії як особливої форми суспільної свідомості домінуючу роль у формуванні світогляду починає відігравати філософія. Фактично до недавнього часу (до кінця ХІХ ст.) світогляд ототожнювався з філософією. Правда, при цьому говорячи про науковий світогляд, слід пам’ятати, що далеко не всякий філософський, теоретично обґрунтований світогляд є разом з тим і науковим, так само як не всяка теорія наукова. Властивість “теоретичність” характеризує, головним чином, форму організації знання, тоді як атрибут науковості є, насамперед, змістовна характеристика знання з точки зору його відношення до реальності. Філософський, теоретично обґрунтований світогляд стає науковим тільки завдяки більше чи менше точному відображенню в ньому об’єктивної дійсності. Головна характерна особливість наукового світогляду полягає в тому, що він розробляється не шляхом довільної, суб’єктивної рефлексії, а на основі філософського узагальнення одержаних наукою даних і висновків з них. Вирішальна умова переходу до теоретично обґрунтованого наукового світогляду – перетворення самої філософії в науку. Філософія – це найбільш загальне, світоглядне поняття, яке охоплює буквально всі сторони життя в його істотних проявах. Певна річ, при цьому ми маємо на увазі науково-матеріалістичну філософію.
Звичайно, в розвитку сучасного наукового світогляду велику роль відіграють конкретні науки: як суспільні, так і природничі. Світоглядна функція конкретних наук пов’язана, насамперед, з виробленням загального наукового світогляду, який спирається на сукупність відомостей усіх наук, на знання законів природи та суспільства, а також духовної діяльності людини.
Надзвичайно великий внесок у становлення й розвиток наукового світогляду внесли у свій час видатні природничонаукові досягнення ХІХ ст. – відкриття закону перетворення енергії, клітинна будова живої матерії та дарвінівська теорія еволюції. Світоглядне значення новітніх досягнень природознавства абсолютно очевидно підтверджується тією величезною літературою – філософською, соціологічною, науково-фантастичною, художньою, в якій філософськи осмислюються досягнення сучасної фізики, кібернетики, молекулярної біології, космонавтики і т.д.
Звичайно, в ролі певного аналізатора змісту наукових відкриттів виступає передова філософія. Особливість філософських узагальнень полягає в тому, що вони носять загальний характер. Філософія – знаряддя синтезування наявних знань, методологічних центрів взаємозв’язку та взаємовпливу наукових дисциплін.
Тут хочеться підкреслити особливий взаємовплив у формування наукового світогляду філософії та моралі, оскільки ці обидві форми свідомості чи не найбільш повно виконують світоглядні функції. Адже моральна свідомість, відображуючи загальну картину людського буття, виступає і як частина світогляду й одночасно показує свою роль у філософському обґрунтуванні моральних ідеалів.
Світоглядне значення моралі чітко вступає у взаємовідносини й з культурою. Особливо в наші дні яскраво висвітлюються проблеми культури та моралі. Сюди ж можна віднести й питання відношень моралі до природи, зважаючи, насамперед, на питання екології.
Окремо хочеться наголосити на тісному зв’язку світогляду з мистецтвом. Адже відомо, що мистецтво завжди було могутнім засобом пізнання життя та людських характерів, сферою активного пошуку істини та дійсним засобом виховання правдою, бо майстри літератури та мистецтва – це не просто носії певного світогляду, їхня роль полягає в художньо образному осмисленні та показу життя своєї епохи, а через неї й життя взагалі, в прагненні виразити те, що Гете називав "життям життя”. Таким чином, виходячи з вище сказаного, ще раз наголосимо, що під поняттям “світогляд” слід розуміти специфічну форму свідомості людини, включаючи в себе систему її знань, поглядів, переконань та ідеалів, в яких виражається її ставлення до розвитку природи і суспільства та які визначають її суспільно-політичну та морально-естетичну позицію й поведінку в різних сферах життя.
Наведене визначення, як бачимо, не тільки розкриває сутність світогляду як особистісної характеристики людини, а й дає відповідне уявлення про його структуру. Найважливішим компонентом структури світогляду є:
1) система наукових знань;
2) погляди;
3) переконання;
4) ідеали людини.
В свою чергу структурні елементи світогляду можна розділити на дві групи: об’єктивні (наукові знання) та суб’єктивні (погляди, переконання та ідеали).
Знання як об’єктивний компонент світогляду являють собою систему наукових істин, що мають форму описово-констатуючого судження особи. Вони пов’язані з осмисленням і розумінням об’єктивної сторони природних і суспільних явищ. Тому, зважаючи на це, можна стверджувати, що оволодіння науковими знаннями створює основу для вироблення в собі кожною особистістю наукового світогляду. Однак для того, щоб знання сприяли формуванню та розвитку світогляду, вони повинні набувати для людини об’єктивного смислу, тобто перетворюватись на її погляди та переконання, ставати основою вироблення її ідеалів.
Погляд – це судження, умовивід людини, пов’язаний з тлумаченням тих або інших природних чи суспільних явищ, вираження свого ставлення до них. Нерідко, наприклад, матеріалісти та ідеалісти одні й ті самі явища тлумачать по-різному.
Певна річ, погляди мають величезне значення для людини й відповідно впливають на її поведінку. Однак, прямий перехід від поглядів до вчинків відбувається не завжди.
Більш дійовим компонентом світогляду людини є переконання. Вони, як правило, характеризуються певним впливом ідейних збуджень (ідей) на діяльність, поведінку та особистісний розвиток людини. Всяка ідея як основа переконання людини являє собою глибоке пізнання істини й прагнення дотримуватися цієї істини в своєму житті. В цьому смислі під переконаннями розуміють сукупність глибоко осмислених та емоційно пережитих ідей, що головним чином відносяться до ідеології, політики, моралі та мистецтва, які визначають стійкість життєвого досвіду особи, характер її діяльності та поведінки. Переконання є наслідком виробленого інтелектуального емоційного процесу та життєвого досвіду особи, внаслідок яких засвоювані знання (ідеї) набувають сили глибоких внутрішніх мотивів і стимулів поведінки й служать основою зміцнення її вольових зусиль. Переконання – це те, що людина глибоко осмислила та пережила й що вона готова відстоювати за будь-яких умов.
Органічним компонентом світогляду є й ідеали особи. Ідеал (від грецького ідеа – уявлення) – це усвідомлення вищої досконалості, те, що стає метою діяльності, життєвим устремлінням особи.
Як свідчить концепція загальної середньої та вищої освіти в суверенній Українській державі, система світоглядних ідей у змісті освіти створює всі можливості формування у вихованців наукових поглядів, переконань та ідеалів. Певна річ, вирішальну роль у цьому процесі відіграють включені в зміст освіти світоглядні ідеї з питань розвитку природи, суспільства та людської свідомості. Це, звичайно, вимагає від кожного вчителя-вихователя глибокого осмислення цих ідей та їхнього вмілого використання в формуванні наукового світогляду учнів.
До найважливіших із цих ідей відносять такі: матеріальність світу та об’єктивні закономірності його розвитку; рух як форма існування матерії; первинність матерії та вторинність свідомості; розвиток як боротьба протилежностей; пізнаваність світу та його закономірностей; практика як основа пізнання та критерій істини; вирішальна роль праці в формуванні людини; матеріальне виробництво – основа суспільного розвитку; вирішальна роль народних мас в історії.
Певна річ, що в процесі формування наукового світогляду в учнів велику роль відіграють не тільки урочна (лекційна), а й позаурочна, гурткова та інші форми роботи… При цьому, як зазначив ще К.Д.Ушинський, “кожен клас, розпочинаючи з наймолодшого, повинен мати своє округлене світосприймання, доступне вікові учнів… З кожним роком це світосприймання повинно поглиблюватися, розширюватися, поповнюватися” (Твори, Т.3, С.178).