Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції психологія Ніколайчук.docx
Скачиваний:
15
Добавлен:
14.04.2022
Размер:
539.9 Кб
Скачать

Тема 3. Виникнення та розвиток психіки План:

  1. Виникнення та розвиток психіки у нижчих тварин

  2. Розвиток психіки у хребетних тварин

  3. Особливості психічної ДІЯЛЬНОСТІ вищих тварин

  4. Відмінності психіки людини і тварин

  5. Походження та розвиток свідомості людини

  6. Свідомість та несвідоме

  1. Виникнення та розвиток психіки у нижчих тварин

Психіка є продуктом досить тривалого і складного процесу розвитку органічної природи. Історії розвитку психіки переду­вала її передісторія, яка відбувалася в ході біологічної еволюції тваринних організмів. Виникнення психіки не є випадковим ре­зультатом процесу розвитку живих організмів, її виникнення було необхідною умовою пристосування тварин до навколишнього середовища з урахуванням змін, що в ньому відбуваються.

Для найпростіших тварин, у яких немає нервової системи органів чуття, характерна елементарна форма відображення - подразливість. Вона забезпечує обмін речовин між організмом і середовищем. Подразливість — це недиференційована здатність реагувати змінами свого стану або рухами на зовнішні впливи, що належать до процесу обміну речовин, залишаючи без відповіді індиферентні впливи. Такі реакції називають тропіз- мами — пристосовними рухами найпростіших тварин, що зумов­люються впливами тих чи інших зовнішніх подразнень. У дея­ких одноклітинних тварин можна спостерігати складніші реакції — у них існує деяка диференціація функцій їхнього організму, що є елементарним виявом здатності відчувати.

Процес біологічної еволюції, ускладнення умов життя спри­яли виникненню із простих, одноклітинних тварин складніших, багатоклітинних тварин, які характеризувалися диференційова­ністю проявів існуванням спеціальних органів та систем для ре­агування на різноманітні подразники. Крім того, у цих тварин з'явилися спеціальні органи для забезпечення їх пересування. Розвиток органів руху привів до розвитку і органів чуття, які ут­ворилися шляхом пристосування певних ділянок поверхні тіла до сприймання певних видів подразників зовнішнього середо­вища (механічні, хімічні, світлові тощо). Ця стадія розвитку пси­хіки, на думку О.М.Леонтьєва, виникає в ході розвитку простої подразливості, яка властива будь-якому навіть найпростішому життєздатному тілу. Тварина починає реагувати не тільки на біо­логічно значущі впливи, які безпосередньо належать до обміну речовин, але й на „нейтральні", біологічно незначущі, якщо вони сигналізують про появу життєво важливих впливів. Ця здатність реагувати подібним чином називається чутливістю. Виникнен­ня чутливості, на думку О.М.Леонтьєва, є об'єктивною біоло­гічною ознакою виникнення психіки.

Поява психічної форми відображення як властивості особ­ливої матерії пов'язана з виникненням найпростішої нервової системи. Подібна нервова система з'являється у кишковопорож­нинних тварин (гідра, медуза, актинія) і являє собою окремі не­рвові клітини з відростками, що переплітаються між собою, і нази­вається дифузною. За такої нервової системи спостерігаються не- диференційовані реакції всього організму на різні подразники, відсутній центр управління. Характерною особливістю цієї стадії розвитку багатоклітинних є те, що провідність збудження приско­рюється в багато разів. Але, незважаючи на переваги, дифузна не­рвова система має і свої обмеження: збудження рівномірно поши­рюється по нервовій системі на все тіло тварини. Відсутність орга­ну управління, який міг би не тільки сприймати, але й здійснювати переробку, кодування одержаної інформації, суттєво обмежує мож­ливості поведінки на цьому рівні. Ці недоліки усуваються на по­дальших етапах еволюції з переходом до наземного способу життя і формування більш складної гангліозної нервової системи.

Гангліозна нервова система передбачає наявність центру уп­равління. Як приклад можна розглянути нервову систему черв'­яків, у яких нервові вузли (ганглії) розміщені в кожному сегменті тіла. Усі вузли з'єднані між собою, і організм діє як єдине ціле. Головний вузол має значно складнішу будову, ніж інші, і реагує більш диференційовано на зовнішні подразники. У головній ганглії сигнали обробляються, виникають певні „програми" по­ведінки, які у вигляді рухових імпульсів поширюються ланцюгом нервових ганглій. Виникає новий принцип — централізованість нервової системи, що суттєво відрізняється від принципу побудо­ви дифузної нервової системи.

Подальший розвиток і ускладнення гангліозної нервової сис­теми спостерігається в комах. У них чітко виокремлюються різні ділянки нервової системи (черевна, грудинна і головна). Склад­нішим стає і головний вузол, який регулює рух кінцівок, крил та інших органів. У вищих комах (бджоли, мурахи) існують дифе­ренційовані відчуття: нюхові, смакові, зорові, дотикові.

Таким чином, для тварин характерна сенсорна стадія розвит­ку психіки, яка передбачає відображення окремих властивостей предметів при їх безпосередньому впливові на тварину, але все ще відсутнє цілісне відображення предмета.

Особливість цієї стадії розвитку психіки полягає в тому, що переважна частина поведінки тварин є вродженою і передаєть­ся по спадковості, набуваючи форм інстинктивної поведінки. Ці програми поведінки виробляються багатьма мільйонами по­колінь і бувають настільки складними та доцільними, що деякі дослідники вважають їх прикладами розумної поведінки. Але вони є доцільними лише в постійних, стандартних умовах; при зміні умов програми поведінки втрачають свою „розумність" і доцільність.

Таким чином, незважаючи на складність інстинктивної по­ведінки тварин, вона не може забезпечити реалізації програм поведінки у випадку нестандартних подразників, обмежуючи тим самим можливості тварин відображати властивості навко­лишнього світу. Відображення дійсності має форму чутливості до окремих властивостей або групи властивостей, форму елемен­тарного відчуття. О.М.Леонтьєв називає цю стадію розвитку пси­хіки стадією елементарної сенсорної психіки, яка забезпечує існування цілої низки видів тварин.