4. Технічні засоби забезпечення радіаційної безпеки

Технічні засоби забезпечення радіаційної безпеки включають: засоби контролю дози опромінення особового складу і ступеня зараженості різних поверхонь (шкірних покровів людини, засобів захисту, приміщень, обладнання, озброєння та військової техніки) радіоактивними речовинами, наземного пошуку і радіаційної розвідки; засоби індивідуального захисту; засоби спеціальної і санітарної обробки.

Засоби контролю дози опромінення призначаються для надійного індивідуального контролю опромінення особового складу під час роботи з джерелами випромінювань.

В військах для контролю дози опромінення особового складу можуть застосовуватись комплекти вимірювачів доз ИД‑11, ДК‑0,2, КИД‑6 та інші.

Комплект прямопоказуючих дозиметрів ДК‑0,2 призначений для визначення індивідуальної дози гамма-випромінювання в діапазоні від 0 до 200 мР в інтервалі температур від мінус 20ºС до плюс 35ºС. Шкала дозиметра має 20 поділок з цифрами «0», «100» і «200» мР. Основна похибка в нормальних умовах не перевищує  10%. Як зарядний використовують пристрій ЗД‑5 або будь-який інший з плавною зміною напруги від 180 до 250 В.

До комплекту входять 10 дозиметрів. Маса одного дозиметра – 25 г, комплекту – 700 г.

Комплект індивідуального дозиметричного контролю КИД-6 забезпечує вимірювання експозиційної дози гамма-випромінювання від 0,005 до 500 Р з безпосереднім відліком по шкалі вимірювального приладу.

До комплекту входить два типи дозиметрів Д‑2 і Д‑500, зарядно-вимірювальний пульт і комплект ЗІП.

Дозиметром Д‑2 контролюється доза опромінення від 0,005 до 2 Р, дозиметром Д‑500 – від 2 до 500 Р.

Основна похибка вимірювання доз в нормальних умовах не перевищує  (10–20)%.

До комплекту входять два контрольних дозиметра Д‑2 і один Д‑500.

Для контролю зараженості поверхонь, наземного пошуку і розвідки в інтересах радіаційної безпеки можуть використовуватись прилади КРА‑1, КРК‑1, ДП‑5В, АГС‑71с і СРП‑68‑01.

Радіометр (корабельний) КРА‑1 призначений для контролю степеню забрудненості поверхонь альфа-активними речовинами. Радіометр забезпечує вимірювання ступеню забрудненості від 1 до 10⁵ расп/хв·см².

Час встановлення робочого режиму не перевищує 1 хв.

Час встановлення показання на першому піддіапазоні не більше 200 сек, на інших – не більше 100 сек.

Радіометр (корабельний) комбінований КРК‑1 призначений для вимірювання концентрації альфа- і бета-активних речовин в твердих, рідких і газоподібних речовинах (середовищах).

Радіометр забезпечує вимірювання концентрацій альфа- і бета-активних нуклідів від 4·10^–12 до 1·10^–5 Кі/л. радіометр працює від мережі змінного струму 127 і 220 В.

Прилад АГС‑71с (геологорозвідувальний аеро-гамма-спектрометр) може використовуватись для пошуку радіоактивних залишків конструкцій аварійних джерел іонізуючих випромінювань. Прилад дуже простий в експлуатації. Інформація (висота польоту, потужність дози) при розвідці записується на паперову стрічку. З спектру випромінювань, що реєструються, можна класифікувати знайдені радіоактивні речовини.

Прилад може використовуватись з борту літака або вертольота, джерелом енергій при цьому служить бортова мережа. Споживна потужність – 75 Вт. Загальна маса складає приблизно 150 кг.

Прилад СРП‑68‑01 (сцинтиляційний розвідувальний геологічний прилад) може застосовуватись при пошуку ДІВ.

Прилад забезпечує вимірювання ПЕД гамма-випромінювання від 0 до 3000 мкР/год. Час встановлення робочого режиму не перевищує 1 хв з моменту включення приладу. Маса приладу – 3,5 кг, з укладальним ящиком – не перевищує 9,5 кг.

При небезпеці зараженості шкірних покровів радіоактивними речовинами або їх попаданні до організму особовий склад повинен користуватись засобами індивідуального захисту і дотримуватись правил особистої гігієни.

До засобів індивідуального захисту можна віднести різноманітний спеціальний одяг (халати, комбінезони, натільну білизну, куртки і брюки), засоби захисту рук (гумові, полотняні, захисні рентгенівські рукавиці), засоби захисту ніг (тапці, бахили, чоботи, гумові калоші, носки, панчохи та ін.) і засоби захисту очей (окуляри з оргскла або спеціального свинцевого скла, якими користується особовий склад тільки під час роботи з радіоактивними речовинами). При виконанні робіт з радіоактивними порошками або розчинами крім основних засобів захисту необхідно використовувати і додаткові – нарукавники, фартухи, калоші та інші засоби, які охороняють одночасно від дії кислот, променів та інших реагентів.

Питання про застосування тих чи інших засобів індивідуального захисту вирішуються на місці в кожному конкретному випадку і залежать від типу джерела випромінювання, його потужності, агрегатного стану і визначаються інструкцією, яка діє на кожному робочому місці.

При одяганні та зніманні засобів захисту необхідно додержуватись встановленої послідовності та заходів обережності. Засоби індивідуального захисту зберігаються окремо від повсякденного одягу. Після їх дезактивації проводиться контроль на забрудненість радіоактивними речовинами.

Для дезактивації різноманітного обладнання, озброєння та військової техніки та засобів індивідуального захисту в польових умовах після проведення робіт з відкритими джерелами іонізуючих випромінювань застосовуються засоби спеціальної обробки, які є в підрозділах, – ДК‑4, ИДК‑1, АДДК та інші. Для санітарної обробки особового складу в польових умовах можливо застосування комплекту санітарної обробки КСО. Комплектами КСО обладнуються санітарні автомобілі.