Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
1381
Добавлен:
30.08.2020
Размер:
3.68 Mб
Скачать
  1. Розділ 5 Засоби метеорологічного спостереження

    1. Загальні відомості про елементи погоди

Дані про погоду в приземному шарі повітря в районі розташування частини (підрозділу) є складовою частиною тактичної обстановки і необхідні для оцінки РХБ обстановки та під час виконання завдань забезпечення РХБ захисту бойових дій військ.

Погода – це безперервно мінливий стан атмосфери. Вона характеризується: температурою повітря і ґрунту; атмосферним тиском; швидкістю і напрямом вітру; вологістю повітря; хмарністю; опадами.

Температура – характеристика теплового стану приземного шару повітря або ґрунту. Вона вимірюється термометром в градусах Цельсію.

Атмосферний тиск – тиск атмосфери на земну поверхню. Реальний атмосферний тиск постійно змінюється, залежить від багатьох процесів, які протикають в атмосфері, і від висоти місця вимірювання його над рівнем моря.

Вітер  рух повітря відносно земної поверхні. Вітер характеризується швидкістю і напрямком. Швидкість вітру вимірюється в приземному шарі, як правило, в метрах за секунду, а в верхніх шарах атмосфери – кілометрах за годину.

Напрям вітру характеризується стороною “звідки віє вітер” в румбах або градусах. В підрозділах військ РХБ захисту прийнято напрямок вітру характеризувати одним із 8 румбів: “ПН – північний”; “ПВ – південний”; “З – західний”; “С – східний”; “ПН–С – північно-східний”; “ПН–З – північно-західний”; “ПВ–С – південно-східний”; “ПВ–З – південно-західний”. Якщо вітер не стійкий у напрямку, то вказують два румби, в межах яких коливається його напрямок. Наприклад, південний–південно-західний.

Вологість повітря – зміст водяних парів в повітрі. Звичайно користуються поняттям “відносна вологість”. В польових умовах відносну вологість вимірюють за допомогою психрометра аспіраційного (вентиляційного).

Хмари – завислі в атмосфері продукти конденсації водяних парів – краплі води або кристали льоду (або ті та інші разом). При укрупненні крапель або кристалів вони випадають у вигляді опадів.

Хмарність характеризується кількістю або якістю. Кількісну характеристику виражають в балах: ясно – 0–1 бал, суцільна хмарність – 10 балів. Якісна характеристика – “ясно”, “мало хмарно”, “змінна хмарність”, “захмарено” та ін.

Накопичення продуктів конденсації (краплинок води або кристаликів льоду) безпосередньо у поверхні землі називають туманом або млою. Туман – при видимості до 1 км, якщо видимість більше 1 км, то говорять “мла”.

Опади  вода в твердому або рідинному стані, яка випадає з хмар або осаджується на поверхні землі та предметах.

З хмар випадають опади у вигляді дощу, мряки, снігу, снігової або льодової крупи, граду. Опади вимірюються товщиною шару води, яка випала, в міліметрах. Розрізнюють мрячні дощі (можуть бути дуже тривалими), обложні (більш інтенсивні, ніж мрячні, і продовжуються декілька годин) і проливні (короткочасні – 15–30 хв).

Прийнято розрізняти три ступеня вертикальної стійкості повітря (ВСП): конвекція, ізотермія і інверсія.

Конвекція – переміщення повітря з одних рівнів на інші, воно залежить від різниці температур. Частіше всього під конвекцією розуміють висхідні (переміщувані уверх) потоки повітря.

Ізотермія – незмінність температури повітря з висотою в деякому шарі. Іноді кажуть – вертикальна ізотермія. Стан повітря в цьому випадку рахують байдужним.

Інверсія – підвищення температури повітря з висотою в деякому шарі (замість звичайного пониження). Іноді кажуть – приземна інверсія або інверсія температури.

Вертикальну стійкість повітря прийнято характеризувати термодинамічним критерієм. Для визначення термодинамічного критерію необхідно виміряти температуру повітря на висоті 50 і 200 см та швидкість повітря на висоті 1 м. По різниці температур на висоті 50 і 200 см обчислюють температурний градієнт (t), який ділять на квадрат швидкості повітря на висоті 1 м () і одержують термодинамічний критерій:

,

де  – температурний градієнт.

При цьому ураховується знак температурного градієнту.

При

ВСП відповідає конвекції; якщо

ВСП відповідає інверсії; коли

ВСП відповідає ізотермії.

При вітру більше 4 м/сек прийнято вважати ВСП ізотермією.

При відсутності вітру (штиль) ВСП визначають тільки по температурному градієнту (t):

якщо t > 0 – ВСП відповідає конвекції;

t < 0 – інверсії;

t = 0 – ізотермії.

Кожний елемент погоди надає визначний вплив на поводження отруйних, радіоактивних речовин, біологічних засобів, димів і аерозолів.

На отруйні речовини, для яких характерним є ураження живої сили через органи дихання (у вигляді парів), найбільший вплив надають вертикальна стійкість повітря, а також швидкість вітру і опади. Найбільш сприятливими умовами для застосування противником таких ОР слідує полягати інверсію та ізотермію. В цих умовах зберігаються високі концентрації ОР в осередку ураження. Хмара зараженого повітря повільно розсіюється і поширюється за вітром на значну глибину.

При конвекції початкова концентрація парів ОР в хмарі зараженого повітря менше, інтенсивність розсіювання хмари зростає, що приводить до зменшення концентрації парів ОР в ній і скороченню глибини її розповсюдження. При сильній конвекції має місце “відрив” хмари зараженого повітря від землі та глибина її розповсюдження буде незначною.

На отруйні речовини, для яких характерним є ураження живої сили краплями (шкірно-наривні), вертикальна стійкість приземного шару повітря істотного впливу не здійснює. Найбільший вплив на них здійснює температура ґрунту і повітря. Чим вище температура ґрунту, тим менше стійкість ОР на місцевості, тобто ОР скоріше випарюються.

ОР шкірно-резорбтивної дії можуть уражати живу силу і через органи дихання, особливо при високій температурі ґрунту, що сприяє інтенсивному випарюванню ОР і створенню смертельних концентрацій над зараженою ділянкою. В цьому випадку здійснює вплив і вертикальна стійкість повітря. Особливо необхідно враховувати ВСП, температуру повітря і ґрунту при застосуванні противником високотоксичних ОР типу зарин і VX.

Істотний вплив на поводження ОР надає вітер в приземному шарі повітря. Вітер сприяє значному зниженню концентрації ОР внаслідок інтенсивного переміщення зараженої хмари з незараженим повітрям.

Якщо ОР використана у вигляді аерозолю, в цьому випадку вітер сприяє збільшенню глибини його розповсюдження, збільшенню розмірів зараженої ділянки і зараженню підрозділів, які знаходились на шляху розповсюдження хмари аерозолю. При сильному вітрі концентрація парів ОР різко зменшується. В суху погоду зараженість повітря радіоактивними речовинами і біологічними засобами тим вище, чим сильніше вітер. Якщо ґрунт значно змочений дощем або росою, то в цьому випадку зараженість повітря при сильному вітрі значно менше, чим в суху погоду.

Здійснюють вплив на поводження ОР і опади. Опади у вигляді дощу сприяють “вимиванню” парів ОР і аерозолю з повітря, змиванню ОР з поверхні землі та в той же час приводять до забруднення джерел води і накопичення ОР в низьких ділянках місцевості.

Сніг вплив на поведінку ОР, призначених для ураження особового складу через органи дихання, не надає. Випадіння снігу після використання ОР шкірно-наривної дії надає маскувальну та екрануючу дію, тобто зменшує концентрацію ОР в повітрі та зменшує імовірність своєчасного виявлення зараженої ділянки.

Вплив метеорологічних умов на поводження біологічних засобів в основному аналогічний впливу на поводження ОР. Найбільш сприятливим для застосування біологічних засобів слід полягати інверсію, ізотермію і відсутність опадів.

Найбільша ефективність застосування біологічних засобів може бути досягнута взимку, весною і восени, а влітку – вночі та при хмарній погоді, тому як деякі хвороботворні бактерії дуже погано переносять високу температуру і пряму сонячну радіацію.

На поводження РР істотний вплив надають тільки напрямок і швидкість вітру та опади. На формування сліду хмари ядерного вибуху надають вплив вітрі у всьому шарі повітря від висоти піднімання хмари до поверхні землі.

Після випадіння РР на місцевість на їх поводження в суху погоду надає вплив вітер, який підіймає пил і сприяє зараженню повітря, озброєння та військової техніки. Дощі сприяють “вимиванню” РР з повітря, змиванню з поверхні землі та нагромадженню їх (збільшення зараженості) в низьких місцях, водоймищах, джерелах води.

Сніг і вертикальна стійкість повітря на поводження РР істотного впливу не надають.