- •Посібник сержанта військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Навчальний посібник
- •Перелік умовних скорочень, термінів та визначень
- •Передмова
- •Розділ 1 Бойові властивості та уражаюча дія зброї масового ураження і запалювальної зброї. Наслідки руйнування радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів
- •Ядерна зброя
- •Поняття про ядерну зброю. Ядерні заряди і боєприпаси. Засоби застосування ядерної зброї
- •Види ядерних вибухів. Розвиток ядерного вибуху і виникнення уражаючих факторів
- •Уражаючі фактори ядерного вибуху. Засоби і способи захисту від них
- •Хімічна зброя
- •Загальні відомості про хімічну зброю
- •Класифікація бойових токсичних хімічних речовин
- •Бойовий стан отруйних речовин
- •Шляхи проникнення отруйних речовин до організму
- •Отруйні речовини нервово-паралітичної дії
- •Отруйні речовини шкірно-наривної дії
- •Отруйні речовини загально-отруйної дії
- •Отруйні речовини задушливої дії
- •Отруйні речовини психохімічної дії
- •Отруйні речовини подразливої дії
- •Токсини
- •Фітотоксиканти
- •Засоби та ознаки застосування хімічної зброї.
- •Біологічна зброя
- •Поняття про біологічну зброю
- •Ураження особового складу біологічними засобами. Профілактика ураження та захист від біологічних засобів
- •Запалювальна зброя
- •Коротка характеристика запалювальної зброї
- •Захист від запалювальної зброї
- •Використання захисних властивостей місцевості
- •Уражаюча дія наслідків зруйнувань (аварій) радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів
- •Основні характеристики радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів
- •Особливості радіаційної обстановки внаслідок зруйнування радіаційно небезпечних об’єктів
- •Токсичні властивості сильнодіючих отруйних речовин
- •Локалізація та ліквідація наслідків аварій
- •Захист органів дихання
- •Заходи безпеки під час проведення робіт
- •Розділ 2 Основи організації радіаційного, хімічного та біологічного захисту підрозділів
- •Радіаційний, хімічний та біологічний захист підрозділів
- •Забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •Обов’язки командира відділення для підтримки бойової готовності
- •Розділ 3 Засоби захисту від радіоактивних і отруйних речовин та біологічних засобів
- •Засоби захисту органів дихання
- •Фільтруючі протигази
- •Використання фільтруючого протигазу
- •Ізолюючі протигази
- •Респіратор р-2
- •Засоби захисту шкіри та очей
- •Засоби захисту шкіри
- •Загальновійськовий захисний комплект озк
- •Використання озк у вигляді плащ у рукави
- •Використання озк у вигляді комбінезону
- •Костюм захисний плівковий кзп
- •Легкий захисний костюм л‑1
- •Загальновійськовий комплексний захисний костюм окзк
- •Костюм захисний сітчастий кзс
- •Допустимі строки безперервної роботи в захисному одязі
- •Засоби захисту очей
- •Засоби колективного захисту
- •Фільтровентиляційні агрегати фва‑100/50,фва‑50/25
- •Фільтровентиляційні установки військової автомобільної техніки фвуа‑100, фвуа‑100ф, фвуа‑100а
- •Фільтровентиляційні установки колекторного типу фвуа‑15, фву‑15, фву‑7, фву‑3,5
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози (рентгенметр) дп-5в
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози имд‑5
- •Вимірювач потужності дози имд‑1
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози(рентгенметр)дп‑3б
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози имд-21б
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Прилади радіаційного контролю
- •Комплект дп-22-в
- •Підготовка комплекту до роботи
- •Комплект індивідуальних дозиметрів ид‑1
- •Підготовка комплекту до роботи
- •Індивідуальний хімічний вимірювач дози дп‑70 (дп‑70м)
- •Підготовка до роботи та робота з комплектом
- •Вимірювання дози
- •Індивідуальний вимірювач дози ид-11
- •Вимірювання дози
- •Прилади хімічної розвідки та контролю
- •Військовий прилад хімічної розвідки впхр
- •Заходи безпеки при роботі з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи при визначенні отруйних речовин
- •Порядок роботи з ит‑44 (одне червоне кільце і червона крапка)
- •Визначення ор у небезпечних концентраціях – 510-5 мг/л і вище (5‑6 прокачувань насосом)
- •Визначення ор у мало небезпечних концентраціях – 510-7 мг/л і вище (50‑60 прокачувань насосом)
- •Порядок роботи з ит‑45 (три зелених кільця)
- •Порядок роботи з ит‑36 (одне жовте кільце)
- •Визначення отруйних речовин у диму
- •Визначення отруйних речовин на місцевості, техніці, озброєнні
- •Визначення отруйних речовин у пробах ґрунту і сипких матеріалів
- •Порядок роботи з ит‑51 (одне червоне кільце і дві червоні крапки)
- •Напівавтоматичний прилад хімічної розвідки ппхр
- •Заходи безпеки при роботі з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Визначення отруйних речовин у повітрі
- •Визначення отруйних речовин на місцевості і бойовій техніці
- •Газовизначник напівавтоматичний пго‑11
- •Заходи безпеки при роботі з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Порядок роботи з ит‑44 (одне червоне кільце і червона крапка) Визначення ор у небезпечних концентраціях (510-5 мг/л і вище)
- •Визначення ор у малонебезпечних концентраціях – 510-7 мг/л і вище
- •Порядок роботи з ит‑45 (три зелених кільця)
- •Порядок роботи з ит‑36 (одне жовте кільце)
- •Порядок роботи з ит‑46 (одне коричневе кільце)
- •Автоматичний газосигналізатор гса‑13
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Прилад радіаційної та хімічної розвідки прхр
- •Заходи безпеки при роботі з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Засоби біологічної розвідки
- •Автоматичний сигналізатор для виявлення аерозолів спеціальних домішок асп
- •Підготовка приладу до роботи
- •Підключення до джерела живлення
- •Промивання гідравлічної системи
- •Приготування розчину реактиву
- •Заправлення датчика розчином реактиву
- •Перевірка дози і тривалості циклу подачі реактиву
- •Перевірка установки порога спрацьовування
- •Перевірка установки чутливості
- •Перевірка працездатності розподільної коробки
- •Порядок роботи з приладом
- •Комплект пристосувань для відбору проб кпо‑1
- •Заходи безпеки під час роботи з кпо‑1
- •Розвідувальні хімічні машини
- •Загальні обов'язки особового складу відділення рхб розвідки при роботі на машині уаз-469 рхб
- •Загальні обов'язки особового складу обслуги рхб розвідки при роботі на машині брдм‑2рхб
- •Засоби збору та обробки інформації про радіаційну та хімічну обстановку
- •Контрольно-розподільчий пересувний пукт крпп
- •Розділ 5 Засоби метеорологічного спостереження
- •Загальні відомості про елементи погоди
- •Засоби метеорологічного спостереження
- •Порядок розгортання метеокомплекту мк-3
- •Журнал метеорологічних спостережень польового метеорологічного посту
- •Форма метеодонесення польового метеорологічного посту
- •Розділ 6 Технічні засоби хімічного аналізу
- •Польова хімічна лабораторія пхл‑54
- •Основні тактико-технічні характеристики пхл‑54:
- •Польова хімічна лабораторія пхл‑1
- •Основні тактико-технічні характеристики пхл‑1:
- •Автомобільна радіометрична та хімічна лабораторія ал‑4м
- •Дезактивуючі розчини
- •Дезинфікуючі розчини
- •Коротка характеристика речовин, які входять до складу дегазуючих, дезактивуючих, дезинфікуючих розчинів
- •Інсектициди і дератизаційні препарати
- •Приготування дегазуючих, дезактивуючих, дезинфікуючих розчинів в авторозливних станціях
- •Спеціальна обробка військ
- •Часткова спеціальна обробка
- •Індивідуальні протихімічні пакети ипп‑8, ипп‑9
- •Дегазуючий пакет порошковий дпп
- •Комплект для дегазації зброї і обмундирування идпс‑69
- •Порядок проведення часткової спеціальної обробки
- •Способи повної дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та військової техніки
- •Способи дегазації і дезинфекції
- •Способи дезактивації
- •Особливості дегазації металевих, дерев’яних, гумових і шкіряних виробів
- •Особливості дегазації, дезактивації,дезинфекції озброєння та військової техніки в зимових умовах
- •Технічні засоби повної дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та військової техніки
- •Авторозливна станція арс‑14 (арс‑15)
- •Основні тактико-технічні характеристики арс‑14:
- •Основні тактико-технічні характеристики арс‑15:
- •Цистерна ц‑2 до авторозливної станції арс‑14 (арс‑15)
- •Основні технічні дані цистерни ц-2
- •Авіаційний дегазаційно-дезактиваційний комплект аддк
- •Основні тактико-технічні характеристики аддк:
- •Мотопомпи м-600 і мп-800
- •Основні тактико-технічні характеристики мотопомп
- •Порядок і прийоми обробки типових об’єктів військової техніки
- •Артилерійські гармати, міномети, бойові машини реактивної артилерії, пускові установки протитанкових керованих ракет
- •Автомобільна техніка
- •Танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери
- •Ракетна техніка Сухопутних військ
- •Вимоги безпеки під час проведення дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та військової техніки
- •Дегазація, дезактивація, дезинфекція і дезинсекція обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту
- •Способи повної дегазації, дезактивації, дезинфекції і дезинсекції обробки обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту
- •Способи дегазації
- •Способи дезактивації
- •Способи дезинфекції і дезинсекції
- •Технічні засоби повної спеціальної обробки обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту
- •Автодегазаційна станція агв‑3у (агв‑3а)
- •Основні тактико-технічні характеристики:
- •Бучильна установка бу‑4м‑66
- •Основні тактико-технічні характеристики:
- •Дегазація, дезактивація, дезинфекція і дезинсекція місцевості та фортифікаційних споруд
- •Способи повної дегазації, дезактивації, дезинфекції і дезинсекції місцевості та фортифікаційних споруд
- •Способи дегазації
- •Способи дезактивації
- •Способи дезинфекції
- •Способи дезинсекції
- •Технічні засоби дегазації, дезактивації, дезинфекції і дезинсекції місцевості
- •Авторозливні станції арс‑14, арс‑15
- •Димові машини тда‑м, тда‑2м, тда‑2к
- •Можливості по дезинсекції, га/год 10‑20 10‑20 10‑20
- •Аерозольний генератор переносний (генератор агп)
- •Механічний змішувач і автороздавальник вогнесуміші мсао‑1
- •Розділ 8 Аерозолеутворюючі (димоутворюючі) речовини та вогнеметно-запалювальні засоби
- •Аерозолеутворюючі (димоутворюючі) речовини та засоби їх застосування
- •Аерозолеутворюючі (димоутворюючі) речовини
- •Засоби застосування аерозолів (димів)
- •Тактико-технічні характеристики машини тда‑м, тда‑2м, тда‑2к з аерозольного маскування:
- •Швидкість машини при димопуску в русі, км/год 8‑20 8‑20 15‑40
- •Пам’ятка з вимог безпеки при бойовому використанні аерозольних утворювань
- •Вогнеметно-запалювальні засоби
- •Реактивні піхотні вогнемети рпо і рпо‑а
- •Тактико-технічні характеристики вогнемету рпо
- •Тип вогнесуміші мпс‑1а
- •Тактико-технічні характеристики вогнемету рпо‑а:
- •Запалювально-димовий патрон здп
- •Тактико-технічна характеристика запалювально-димового патрона здп:
- •Механічний змішувач і автороздавальник вогнесуміші мсао‑1
- •Тактико-технічні характеристики мсао‑1 з приготування та роздачі вогнесуміші:
- •Розділ 9 Технічне обслуговування, зБерігання та ремонт озброєння і засобів захисту військ рхб захисту
- •Технічне обслуговування і зберігання озброєння та засобів захисту військ рхб захисту
- •Види технічного обслуговування озброєння та засобів захисту
- •Методика і періодичність проведення контрольних оглядів
- •Оцінка технічного стану, догляду і зберігання озброєння та засобів захисту
- •Технічне обслуговування засобів індивідуального захисту
- •Технічне обслуговування приладів радіаційної і хімічної розвідки
- •Технічне обслуговування спеціального обладнання машин
- •Зберігання і введення в експлуатацію озброєння і засобів захисту
- •Засоби технічного обслуговування і ремонту озброєння і засобів захисту
- •Ремонтний ящик засобів захисту ря‑сз
- •Технологія виконання окремих ремонтних робіт за допомогою ря‑сз
- •Ремонтний стіл хімічного майстра схм‑р
- •Порядок ремонту зіз в підрозділах
- •Пересувні ремонтні хімічні майстерні прхм‑1м, прхм‑д
- •Розгортання майстерень прхм‑1м, прхм‑д і підготовка до роботи
- •Згортання майстерні прхм‑1м (прхм‑д)
- •Розділ 10 Забезпечення радіаційної безпеки
- •Джерела іонізуючих випромінювань
- •Застосування і зберігання джерел іонізуючих випромінювань
- •Принципи і норми радіаційної безпеки і основні санітарні правила роботи з джерелами іонізуючих випромінювань
- •Технічні засоби забезпечення радіаційної безпеки
- •Розділ 11 Тактико-спеціальна підготовка особового складу підрозділів військ рхб захисту
- •Дії відділення рхб розвідки
- •Загальні положення
- •Рхб спостереження
- •Рхб розвідка
- •Радіаційний і хімічний контроль
- •Склад і обов’язки особового складу відділення рхб розвідки
- •Обов’язки номерів відділення рхб розвідки в ході ведення розвідки на уаз‑469рхб
- •Обов’язки номерів відділень рхб розвідки при підготовці машин брдм‑2рхб і рхм до роботи
- •Обов’язки номерів відділення рхб розвідки під час ведення розвідки на брдм‑2рхб і рхм
- •Дії відділення рхб розвідки під час ведення рхб спостереження
- •Дії відділення рхб розвідки в рхб дозорі
- •Дії підрозділів рхб розвідки в особливих умовах
- •Дії підрозділів рхб захисту
- •Загальні положення
- •Дії відділення радіаційного, хімічного контролю
- •Дії відділення рхб захисту
- •Підготовка і зарядка спеціальних машин
- •Дії відділення з обробці озброєння і військової техніки
- •Дії відділення після виконання завдання
- •Дії підрозділів рхб захисту в особливих умовах
- •Дії обслуги димової машини
- •Загальні положення
- •Дії обслуги димової машини
- •Проведення димопуску (дезинсекції місцевості) в особливих умовах
- •Дії підрозділів дегазації обмундирування і спорядження
- •Загальні положення
- •Дії відділення автодегазаційної станції (бучильної установки)
- •Дії відділення дегазаційних машин в особливих умовах
- •Дії відділення (обслуги) з дегазації, дезактивації, дезинфекції місцевості та доріг з твердим покриттям, підвозу дегазуючих, дезинфікуючих розчинів та під час туманопуску
- •Загальні положення
- •Дії відділення арс
- •Дії обслуги димової машини
- •Дії відділення (обслуги) в особливих умовах
- •Розділ 12 Імітаційні та навчально-тренувальні засоби підрозділів військ рхб захисту
- •Навчальні рецептури імітації отруйних речовин та засоби їх застосування
- •Навчальні рецептури імітації отруйних речовин
- •Характеристика компонентів навчальних рецептур імітації отруйних речовин
- •Навчальні рецептури стійких отруйних речовин
- •Навчальні рецептури нестійких отруйних речовин
- •Засоби застосування навчальних рецептур імітації отруйних речовин
- •Навчальний комплект для імітації застосування противником отруйних речовин уков-1
- •Технічні характеристики уков-1
- •Засоби імітації радіоактивного зараження
- •Радіоактивний пил для комплекту змч-п
- •Навчальний комплект для зараження матеріальної частини радіоактивним пилом змч-п
- •Вимоги безпеки під час використання навчальних рецептур та імітаційних засобів
- •Навчально-тренувальні засоби спеціальної обробки Комплект обладнання тренажеру для підготовки хіміків-дегазаторів (комплект тпхд)
- •Порядок роботи і використання комплекту тпхд в навчанні особового складу
- •Вимоги безпеки під час роботи на тренажерах
- •Розділ 13 Методична підготовка особового складу підрозділів військ рхб захисту
- •Методика проведення занять зі спеціальної підготовки
- •Загальні положення
- •Типовий план проведення заняття
- •Тема 5: Машини для дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та техніки.
- •Навчальні та виховні цілі:
- •Матеріально-технічне забезпечення:
- •Хід заняття
- •Методика проведення занять з тактико-спеціальної підготовки
- •Загальні положення
- •Типовий план проведення заняття
- •План проведення тактико-стройового заняття з 2-м відділенням обробки озброєння і бойової техніки
- •Хід заняття
- •Розділ 14 Основи екологічної безпеки військ
- •Основні поняття екологічної безпеки військ
- •В галузі природоохоронної діяльності сержант зобов’язаний:
- •Вимоги до сержантів строкової служби з охорони навколишнього природного середовища в ході повсякденної діяльності військ Вимоги екологічної безпеки при здійсненні пересування на місцевості:
- •Вимоги екологічної безпеки при інженерному обладнанні позицій та постановці інженерних загороджень:
- •Вимоги екологічної безпеки при обладнанні польових таборів:
- •Вимоги екологічної безпеки при користуванні пально–мастильними матеріалами:
- •При витоку пмм сержант повинен:
- •Вимоги екологічної безпеки при обслуговуванні та ремонті техніки, поводженні з боєприпасами:
- •Вимоги екологічної безпеки при застосуванні спеціальних видів боєприпасів:
- •Вимоги екологічної безпеки під час ліквідації наслідків застосування противником зму:
- •Література
- •Призначення, склад та порядок використання аптечки індивідуальної аи
- •Технічна характеристика приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •Характеристики індикаторних трубок
- •Склад спеціального обладнання розвідувальних хімічних машин
- •Інструкція з використання індикаторної плівки ап-1
- •Підготовка до роботи та робота з ап-1
- •Посібник сержанта військ радіаційного, хімічного та біологічного зхисту.
- •61034 М. Харків–34, вул. Полтавський шлях, 192.
-
Розділ 5 Засоби метеорологічного спостереження
-
Загальні відомості про елементи погоди
-
Дані про погоду в приземному шарі повітря в районі розташування частини (підрозділу) є складовою частиною тактичної обстановки і необхідні для оцінки РХБ обстановки та під час виконання завдань забезпечення РХБ захисту бойових дій військ.
Погода – це безперервно мінливий стан атмосфери. Вона характеризується: температурою повітря і ґрунту; атмосферним тиском; швидкістю і напрямом вітру; вологістю повітря; хмарністю; опадами.
Температура – характеристика теплового стану приземного шару повітря або ґрунту. Вона вимірюється термометром в градусах Цельсію.
Атмосферний тиск – тиск атмосфери на земну поверхню. Реальний атмосферний тиск постійно змінюється, залежить від багатьох процесів, які протикають в атмосфері, і від висоти місця вимірювання його над рівнем моря.
Вітер – рух повітря відносно земної поверхні. Вітер характеризується швидкістю і напрямком. Швидкість вітру вимірюється в приземному шарі, як правило, в метрах за секунду, а в верхніх шарах атмосфери – кілометрах за годину.
Напрям вітру характеризується стороною “звідки віє вітер” в румбах або градусах. В підрозділах військ РХБ захисту прийнято напрямок вітру характеризувати одним із 8 румбів: “ПН – північний”; “ПВ – південний”; “З – західний”; “С – східний”; “ПН–С – північно-східний”; “ПН–З – північно-західний”; “ПВ–С – південно-східний”; “ПВ–З – південно-західний”. Якщо вітер не стійкий у напрямку, то вказують два румби, в межах яких коливається його напрямок. Наприклад, південний–південно-західний.
Вологість повітря – зміст водяних парів в повітрі. Звичайно користуються поняттям “відносна вологість”. В польових умовах відносну вологість вимірюють за допомогою психрометра аспіраційного (вентиляційного).
Хмари – завислі в атмосфері продукти конденсації водяних парів – краплі води або кристали льоду (або ті та інші разом). При укрупненні крапель або кристалів вони випадають у вигляді опадів.
Хмарність характеризується кількістю або якістю. Кількісну характеристику виражають в балах: ясно – 0–1 бал, суцільна хмарність – 10 балів. Якісна характеристика – “ясно”, “мало хмарно”, “змінна хмарність”, “захмарено” та ін.
Накопичення продуктів конденсації (краплинок води або кристаликів льоду) безпосередньо у поверхні землі називають туманом або млою. Туман – при видимості до 1 км, якщо видимість більше 1 км, то говорять “мла”.
Опади – вода в твердому або рідинному стані, яка випадає з хмар або осаджується на поверхні землі та предметах.
З хмар випадають опади у вигляді дощу, мряки, снігу, снігової або льодової крупи, граду. Опади вимірюються товщиною шару води, яка випала, в міліметрах. Розрізнюють мрячні дощі (можуть бути дуже тривалими), обложні (більш інтенсивні, ніж мрячні, і продовжуються декілька годин) і проливні (короткочасні – 15–30 хв).
Прийнято розрізняти три ступеня вертикальної стійкості повітря (ВСП): конвекція, ізотермія і інверсія.
Конвекція – переміщення повітря з одних рівнів на інші, воно залежить від різниці температур. Частіше всього під конвекцією розуміють висхідні (переміщувані уверх) потоки повітря.
Ізотермія – незмінність температури повітря з висотою в деякому шарі. Іноді кажуть – вертикальна ізотермія. Стан повітря в цьому випадку рахують байдужним.
Інверсія – підвищення температури повітря з висотою в деякому шарі (замість звичайного пониження). Іноді кажуть – приземна інверсія або інверсія температури.
Вертикальну стійкість повітря прийнято характеризувати термодинамічним критерієм. Для визначення термодинамічного критерію необхідно виміряти температуру повітря на висоті 50 і 200 см та швидкість повітря на висоті 1 м. По різниці температур на висоті 50 і 200 см обчислюють температурний градієнт (t), який ділять на квадрат швидкості повітря на висоті 1 м () і одержують термодинамічний критерій:
,
де – температурний градієнт.
При цьому ураховується знак температурного градієнту.
При
ВСП відповідає конвекції; якщо
ВСП відповідає інверсії; коли
ВСП відповідає ізотермії.
При вітру більше 4 м/сек прийнято вважати ВСП ізотермією.
При відсутності вітру (штиль) ВСП визначають тільки по температурному градієнту (t):
якщо t > 0 – ВСП відповідає конвекції;
t < 0 – інверсії;
t = 0 – ізотермії.
Кожний елемент погоди надає визначний вплив на поводження отруйних, радіоактивних речовин, біологічних засобів, димів і аерозолів.
На отруйні речовини, для яких характерним є ураження живої сили через органи дихання (у вигляді парів), найбільший вплив надають вертикальна стійкість повітря, а також швидкість вітру і опади. Найбільш сприятливими умовами для застосування противником таких ОР слідує полягати інверсію та ізотермію. В цих умовах зберігаються високі концентрації ОР в осередку ураження. Хмара зараженого повітря повільно розсіюється і поширюється за вітром на значну глибину.
При конвекції початкова концентрація парів ОР в хмарі зараженого повітря менше, інтенсивність розсіювання хмари зростає, що приводить до зменшення концентрації парів ОР в ній і скороченню глибини її розповсюдження. При сильній конвекції має місце “відрив” хмари зараженого повітря від землі та глибина її розповсюдження буде незначною.
На отруйні речовини, для яких характерним є ураження живої сили краплями (шкірно-наривні), вертикальна стійкість приземного шару повітря істотного впливу не здійснює. Найбільший вплив на них здійснює температура ґрунту і повітря. Чим вище температура ґрунту, тим менше стійкість ОР на місцевості, тобто ОР скоріше випарюються.
ОР шкірно-резорбтивної дії можуть уражати живу силу і через органи дихання, особливо при високій температурі ґрунту, що сприяє інтенсивному випарюванню ОР і створенню смертельних концентрацій над зараженою ділянкою. В цьому випадку здійснює вплив і вертикальна стійкість повітря. Особливо необхідно враховувати ВСП, температуру повітря і ґрунту при застосуванні противником високотоксичних ОР типу зарин і VX.
Істотний вплив на поводження ОР надає вітер в приземному шарі повітря. Вітер сприяє значному зниженню концентрації ОР внаслідок інтенсивного переміщення зараженої хмари з незараженим повітрям.
Якщо ОР використана у вигляді аерозолю, в цьому випадку вітер сприяє збільшенню глибини його розповсюдження, збільшенню розмірів зараженої ділянки і зараженню підрозділів, які знаходились на шляху розповсюдження хмари аерозолю. При сильному вітрі концентрація парів ОР різко зменшується. В суху погоду зараженість повітря радіоактивними речовинами і біологічними засобами тим вище, чим сильніше вітер. Якщо ґрунт значно змочений дощем або росою, то в цьому випадку зараженість повітря при сильному вітрі значно менше, чим в суху погоду.
Здійснюють вплив на поводження ОР і опади. Опади у вигляді дощу сприяють “вимиванню” парів ОР і аерозолю з повітря, змиванню ОР з поверхні землі та в той же час приводять до забруднення джерел води і накопичення ОР в низьких ділянках місцевості.
Сніг вплив на поведінку ОР, призначених для ураження особового складу через органи дихання, не надає. Випадіння снігу після використання ОР шкірно-наривної дії надає маскувальну та екрануючу дію, тобто зменшує концентрацію ОР в повітрі та зменшує імовірність своєчасного виявлення зараженої ділянки.
Вплив метеорологічних умов на поводження біологічних засобів в основному аналогічний впливу на поводження ОР. Найбільш сприятливим для застосування біологічних засобів слід полягати інверсію, ізотермію і відсутність опадів.
Найбільша ефективність застосування біологічних засобів може бути досягнута взимку, весною і восени, а влітку – вночі та при хмарній погоді, тому як деякі хвороботворні бактерії дуже погано переносять високу температуру і пряму сонячну радіацію.
На поводження РР істотний вплив надають тільки напрямок і швидкість вітру та опади. На формування сліду хмари ядерного вибуху надають вплив вітрі у всьому шарі повітря від висоти піднімання хмари до поверхні землі.
Після випадіння РР на місцевість на їх поводження в суху погоду надає вплив вітер, який підіймає пил і сприяє зараженню повітря, озброєння та військової техніки. Дощі сприяють “вимиванню” РР з повітря, змиванню з поверхні землі та нагромадженню їх (збільшення зараженості) в низьких місцях, водоймищах, джерелах води.
Сніг і вертикальна стійкість повітря на поводження РР істотного впливу не надають.