- •Посібник сержанта військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Навчальний посібник
- •Перелік умовних скорочень, термінів та визначень
- •Передмова
- •Розділ 1 Бойові властивості та уражаюча дія зброї масового ураження і запалювальної зброї. Наслідки руйнування радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів
- •Ядерна зброя
- •Поняття про ядерну зброю. Ядерні заряди і боєприпаси. Засоби застосування ядерної зброї
- •Види ядерних вибухів. Розвиток ядерного вибуху і виникнення уражаючих факторів
- •Уражаючі фактори ядерного вибуху. Засоби і способи захисту від них
- •Хімічна зброя
- •Загальні відомості про хімічну зброю
- •Класифікація бойових токсичних хімічних речовин
- •Бойовий стан отруйних речовин
- •Шляхи проникнення отруйних речовин до організму
- •Отруйні речовини нервово-паралітичної дії
- •Отруйні речовини шкірно-наривної дії
- •Отруйні речовини загально-отруйної дії
- •Отруйні речовини задушливої дії
- •Отруйні речовини психохімічної дії
- •Отруйні речовини подразливої дії
- •Токсини
- •Фітотоксиканти
- •Засоби та ознаки застосування хімічної зброї.
- •Біологічна зброя
- •Поняття про біологічну зброю
- •Ураження особового складу біологічними засобами. Профілактика ураження та захист від біологічних засобів
- •Запалювальна зброя
- •Коротка характеристика запалювальної зброї
- •Захист від запалювальної зброї
- •Використання захисних властивостей місцевості
- •Уражаюча дія наслідків зруйнувань (аварій) радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів
- •Основні характеристики радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів
- •Особливості радіаційної обстановки внаслідок зруйнування радіаційно небезпечних об’єктів
- •Токсичні властивості сильнодіючих отруйних речовин
- •Локалізація та ліквідація наслідків аварій
- •Захист органів дихання
- •Заходи безпеки під час проведення робіт
- •Розділ 2 Основи організації радіаційного, хімічного та біологічного захисту підрозділів
- •Радіаційний, хімічний та біологічний захист підрозділів
- •Забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •Обов’язки командира відділення для підтримки бойової готовності
- •Розділ 3 Засоби захисту від радіоактивних і отруйних речовин та біологічних засобів
- •Засоби захисту органів дихання
- •Фільтруючі протигази
- •Використання фільтруючого протигазу
- •Ізолюючі протигази
- •Респіратор р-2
- •Засоби захисту шкіри та очей
- •Засоби захисту шкіри
- •Загальновійськовий захисний комплект озк
- •Використання озк у вигляді плащ у рукави
- •Використання озк у вигляді комбінезону
- •Костюм захисний плівковий кзп
- •Легкий захисний костюм л‑1
- •Загальновійськовий комплексний захисний костюм окзк
- •Костюм захисний сітчастий кзс
- •Допустимі строки безперервної роботи в захисному одязі
- •Засоби захисту очей
- •Засоби колективного захисту
- •Фільтровентиляційні агрегати фва‑100/50,фва‑50/25
- •Фільтровентиляційні установки військової автомобільної техніки фвуа‑100, фвуа‑100ф, фвуа‑100а
- •Фільтровентиляційні установки колекторного типу фвуа‑15, фву‑15, фву‑7, фву‑3,5
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози (рентгенметр) дп-5в
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози имд‑5
- •Вимірювач потужності дози имд‑1
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози(рентгенметр)дп‑3б
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Вимірювач потужності дози имд-21б
- •Підготовка приладу до роботи та перевірка працездатності
- •Прилади радіаційного контролю
- •Комплект дп-22-в
- •Підготовка комплекту до роботи
- •Комплект індивідуальних дозиметрів ид‑1
- •Підготовка комплекту до роботи
- •Індивідуальний хімічний вимірювач дози дп‑70 (дп‑70м)
- •Підготовка до роботи та робота з комплектом
- •Вимірювання дози
- •Індивідуальний вимірювач дози ид-11
- •Вимірювання дози
- •Прилади хімічної розвідки та контролю
- •Військовий прилад хімічної розвідки впхр
- •Заходи безпеки при роботі з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи при визначенні отруйних речовин
- •Порядок роботи з ит‑44 (одне червоне кільце і червона крапка)
- •Визначення ор у небезпечних концентраціях – 510-5 мг/л і вище (5‑6 прокачувань насосом)
- •Визначення ор у мало небезпечних концентраціях – 510-7 мг/л і вище (50‑60 прокачувань насосом)
- •Порядок роботи з ит‑45 (три зелених кільця)
- •Порядок роботи з ит‑36 (одне жовте кільце)
- •Визначення отруйних речовин у диму
- •Визначення отруйних речовин на місцевості, техніці, озброєнні
- •Визначення отруйних речовин у пробах ґрунту і сипких матеріалів
- •Порядок роботи з ит‑51 (одне червоне кільце і дві червоні крапки)
- •Напівавтоматичний прилад хімічної розвідки ппхр
- •Заходи безпеки при роботі з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Визначення отруйних речовин у повітрі
- •Визначення отруйних речовин на місцевості і бойовій техніці
- •Газовизначник напівавтоматичний пго‑11
- •Заходи безпеки при роботі з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Порядок роботи з ит‑44 (одне червоне кільце і червона крапка) Визначення ор у небезпечних концентраціях (510-5 мг/л і вище)
- •Визначення ор у малонебезпечних концентраціях – 510-7 мг/л і вище
- •Порядок роботи з ит‑45 (три зелених кільця)
- •Порядок роботи з ит‑36 (одне жовте кільце)
- •Порядок роботи з ит‑46 (одне коричневе кільце)
- •Автоматичний газосигналізатор гса‑13
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Прилад радіаційної та хімічної розвідки прхр
- •Заходи безпеки при роботі з приладом
- •Підготовка приладу до роботи
- •Порядок роботи з приладом
- •Засоби біологічної розвідки
- •Автоматичний сигналізатор для виявлення аерозолів спеціальних домішок асп
- •Підготовка приладу до роботи
- •Підключення до джерела живлення
- •Промивання гідравлічної системи
- •Приготування розчину реактиву
- •Заправлення датчика розчином реактиву
- •Перевірка дози і тривалості циклу подачі реактиву
- •Перевірка установки порога спрацьовування
- •Перевірка установки чутливості
- •Перевірка працездатності розподільної коробки
- •Порядок роботи з приладом
- •Комплект пристосувань для відбору проб кпо‑1
- •Заходи безпеки під час роботи з кпо‑1
- •Розвідувальні хімічні машини
- •Загальні обов'язки особового складу відділення рхб розвідки при роботі на машині уаз-469 рхб
- •Загальні обов'язки особового складу обслуги рхб розвідки при роботі на машині брдм‑2рхб
- •Засоби збору та обробки інформації про радіаційну та хімічну обстановку
- •Контрольно-розподільчий пересувний пукт крпп
- •Розділ 5 Засоби метеорологічного спостереження
- •Загальні відомості про елементи погоди
- •Засоби метеорологічного спостереження
- •Порядок розгортання метеокомплекту мк-3
- •Журнал метеорологічних спостережень польового метеорологічного посту
- •Форма метеодонесення польового метеорологічного посту
- •Розділ 6 Технічні засоби хімічного аналізу
- •Польова хімічна лабораторія пхл‑54
- •Основні тактико-технічні характеристики пхл‑54:
- •Польова хімічна лабораторія пхл‑1
- •Основні тактико-технічні характеристики пхл‑1:
- •Автомобільна радіометрична та хімічна лабораторія ал‑4м
- •Дезактивуючі розчини
- •Дезинфікуючі розчини
- •Коротка характеристика речовин, які входять до складу дегазуючих, дезактивуючих, дезинфікуючих розчинів
- •Інсектициди і дератизаційні препарати
- •Приготування дегазуючих, дезактивуючих, дезинфікуючих розчинів в авторозливних станціях
- •Спеціальна обробка військ
- •Часткова спеціальна обробка
- •Індивідуальні протихімічні пакети ипп‑8, ипп‑9
- •Дегазуючий пакет порошковий дпп
- •Комплект для дегазації зброї і обмундирування идпс‑69
- •Порядок проведення часткової спеціальної обробки
- •Способи повної дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та військової техніки
- •Способи дегазації і дезинфекції
- •Способи дезактивації
- •Особливості дегазації металевих, дерев’яних, гумових і шкіряних виробів
- •Особливості дегазації, дезактивації,дезинфекції озброєння та військової техніки в зимових умовах
- •Технічні засоби повної дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та військової техніки
- •Авторозливна станція арс‑14 (арс‑15)
- •Основні тактико-технічні характеристики арс‑14:
- •Основні тактико-технічні характеристики арс‑15:
- •Цистерна ц‑2 до авторозливної станції арс‑14 (арс‑15)
- •Основні технічні дані цистерни ц-2
- •Авіаційний дегазаційно-дезактиваційний комплект аддк
- •Основні тактико-технічні характеристики аддк:
- •Мотопомпи м-600 і мп-800
- •Основні тактико-технічні характеристики мотопомп
- •Порядок і прийоми обробки типових об’єктів військової техніки
- •Артилерійські гармати, міномети, бойові машини реактивної артилерії, пускові установки протитанкових керованих ракет
- •Автомобільна техніка
- •Танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери
- •Ракетна техніка Сухопутних військ
- •Вимоги безпеки під час проведення дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та військової техніки
- •Дегазація, дезактивація, дезинфекція і дезинсекція обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту
- •Способи повної дегазації, дезактивації, дезинфекції і дезинсекції обробки обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту
- •Способи дегазації
- •Способи дезактивації
- •Способи дезинфекції і дезинсекції
- •Технічні засоби повної спеціальної обробки обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту
- •Автодегазаційна станція агв‑3у (агв‑3а)
- •Основні тактико-технічні характеристики:
- •Бучильна установка бу‑4м‑66
- •Основні тактико-технічні характеристики:
- •Дегазація, дезактивація, дезинфекція і дезинсекція місцевості та фортифікаційних споруд
- •Способи повної дегазації, дезактивації, дезинфекції і дезинсекції місцевості та фортифікаційних споруд
- •Способи дегазації
- •Способи дезактивації
- •Способи дезинфекції
- •Способи дезинсекції
- •Технічні засоби дегазації, дезактивації, дезинфекції і дезинсекції місцевості
- •Авторозливні станції арс‑14, арс‑15
- •Димові машини тда‑м, тда‑2м, тда‑2к
- •Можливості по дезинсекції, га/год 10‑20 10‑20 10‑20
- •Аерозольний генератор переносний (генератор агп)
- •Механічний змішувач і автороздавальник вогнесуміші мсао‑1
- •Розділ 8 Аерозолеутворюючі (димоутворюючі) речовини та вогнеметно-запалювальні засоби
- •Аерозолеутворюючі (димоутворюючі) речовини та засоби їх застосування
- •Аерозолеутворюючі (димоутворюючі) речовини
- •Засоби застосування аерозолів (димів)
- •Тактико-технічні характеристики машини тда‑м, тда‑2м, тда‑2к з аерозольного маскування:
- •Швидкість машини при димопуску в русі, км/год 8‑20 8‑20 15‑40
- •Пам’ятка з вимог безпеки при бойовому використанні аерозольних утворювань
- •Вогнеметно-запалювальні засоби
- •Реактивні піхотні вогнемети рпо і рпо‑а
- •Тактико-технічні характеристики вогнемету рпо
- •Тип вогнесуміші мпс‑1а
- •Тактико-технічні характеристики вогнемету рпо‑а:
- •Запалювально-димовий патрон здп
- •Тактико-технічна характеристика запалювально-димового патрона здп:
- •Механічний змішувач і автороздавальник вогнесуміші мсао‑1
- •Тактико-технічні характеристики мсао‑1 з приготування та роздачі вогнесуміші:
- •Розділ 9 Технічне обслуговування, зБерігання та ремонт озброєння і засобів захисту військ рхб захисту
- •Технічне обслуговування і зберігання озброєння та засобів захисту військ рхб захисту
- •Види технічного обслуговування озброєння та засобів захисту
- •Методика і періодичність проведення контрольних оглядів
- •Оцінка технічного стану, догляду і зберігання озброєння та засобів захисту
- •Технічне обслуговування засобів індивідуального захисту
- •Технічне обслуговування приладів радіаційної і хімічної розвідки
- •Технічне обслуговування спеціального обладнання машин
- •Зберігання і введення в експлуатацію озброєння і засобів захисту
- •Засоби технічного обслуговування і ремонту озброєння і засобів захисту
- •Ремонтний ящик засобів захисту ря‑сз
- •Технологія виконання окремих ремонтних робіт за допомогою ря‑сз
- •Ремонтний стіл хімічного майстра схм‑р
- •Порядок ремонту зіз в підрозділах
- •Пересувні ремонтні хімічні майстерні прхм‑1м, прхм‑д
- •Розгортання майстерень прхм‑1м, прхм‑д і підготовка до роботи
- •Згортання майстерні прхм‑1м (прхм‑д)
- •Розділ 10 Забезпечення радіаційної безпеки
- •Джерела іонізуючих випромінювань
- •Застосування і зберігання джерел іонізуючих випромінювань
- •Принципи і норми радіаційної безпеки і основні санітарні правила роботи з джерелами іонізуючих випромінювань
- •Технічні засоби забезпечення радіаційної безпеки
- •Розділ 11 Тактико-спеціальна підготовка особового складу підрозділів військ рхб захисту
- •Дії відділення рхб розвідки
- •Загальні положення
- •Рхб спостереження
- •Рхб розвідка
- •Радіаційний і хімічний контроль
- •Склад і обов’язки особового складу відділення рхб розвідки
- •Обов’язки номерів відділення рхб розвідки в ході ведення розвідки на уаз‑469рхб
- •Обов’язки номерів відділень рхб розвідки при підготовці машин брдм‑2рхб і рхм до роботи
- •Обов’язки номерів відділення рхб розвідки під час ведення розвідки на брдм‑2рхб і рхм
- •Дії відділення рхб розвідки під час ведення рхб спостереження
- •Дії відділення рхб розвідки в рхб дозорі
- •Дії підрозділів рхб розвідки в особливих умовах
- •Дії підрозділів рхб захисту
- •Загальні положення
- •Дії відділення радіаційного, хімічного контролю
- •Дії відділення рхб захисту
- •Підготовка і зарядка спеціальних машин
- •Дії відділення з обробці озброєння і військової техніки
- •Дії відділення після виконання завдання
- •Дії підрозділів рхб захисту в особливих умовах
- •Дії обслуги димової машини
- •Загальні положення
- •Дії обслуги димової машини
- •Проведення димопуску (дезинсекції місцевості) в особливих умовах
- •Дії підрозділів дегазації обмундирування і спорядження
- •Загальні положення
- •Дії відділення автодегазаційної станції (бучильної установки)
- •Дії відділення дегазаційних машин в особливих умовах
- •Дії відділення (обслуги) з дегазації, дезактивації, дезинфекції місцевості та доріг з твердим покриттям, підвозу дегазуючих, дезинфікуючих розчинів та під час туманопуску
- •Загальні положення
- •Дії відділення арс
- •Дії обслуги димової машини
- •Дії відділення (обслуги) в особливих умовах
- •Розділ 12 Імітаційні та навчально-тренувальні засоби підрозділів військ рхб захисту
- •Навчальні рецептури імітації отруйних речовин та засоби їх застосування
- •Навчальні рецептури імітації отруйних речовин
- •Характеристика компонентів навчальних рецептур імітації отруйних речовин
- •Навчальні рецептури стійких отруйних речовин
- •Навчальні рецептури нестійких отруйних речовин
- •Засоби застосування навчальних рецептур імітації отруйних речовин
- •Навчальний комплект для імітації застосування противником отруйних речовин уков-1
- •Технічні характеристики уков-1
- •Засоби імітації радіоактивного зараження
- •Радіоактивний пил для комплекту змч-п
- •Навчальний комплект для зараження матеріальної частини радіоактивним пилом змч-п
- •Вимоги безпеки під час використання навчальних рецептур та імітаційних засобів
- •Навчально-тренувальні засоби спеціальної обробки Комплект обладнання тренажеру для підготовки хіміків-дегазаторів (комплект тпхд)
- •Порядок роботи і використання комплекту тпхд в навчанні особового складу
- •Вимоги безпеки під час роботи на тренажерах
- •Розділ 13 Методична підготовка особового складу підрозділів військ рхб захисту
- •Методика проведення занять зі спеціальної підготовки
- •Загальні положення
- •Типовий план проведення заняття
- •Тема 5: Машини для дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та техніки.
- •Навчальні та виховні цілі:
- •Матеріально-технічне забезпечення:
- •Хід заняття
- •Методика проведення занять з тактико-спеціальної підготовки
- •Загальні положення
- •Типовий план проведення заняття
- •План проведення тактико-стройового заняття з 2-м відділенням обробки озброєння і бойової техніки
- •Хід заняття
- •Розділ 14 Основи екологічної безпеки військ
- •Основні поняття екологічної безпеки військ
- •В галузі природоохоронної діяльності сержант зобов’язаний:
- •Вимоги до сержантів строкової служби з охорони навколишнього природного середовища в ході повсякденної діяльності військ Вимоги екологічної безпеки при здійсненні пересування на місцевості:
- •Вимоги екологічної безпеки при інженерному обладнанні позицій та постановці інженерних загороджень:
- •Вимоги екологічної безпеки при обладнанні польових таборів:
- •Вимоги екологічної безпеки при користуванні пально–мастильними матеріалами:
- •При витоку пмм сержант повинен:
- •Вимоги екологічної безпеки при обслуговуванні та ремонті техніки, поводженні з боєприпасами:
- •Вимоги екологічної безпеки при застосуванні спеціальних видів боєприпасів:
- •Вимоги екологічної безпеки під час ліквідації наслідків застосування противником зму:
- •Література
- •Призначення, склад та порядок використання аптечки індивідуальної аи
- •Технічна характеристика приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •Характеристики індикаторних трубок
- •Склад спеціального обладнання розвідувальних хімічних машин
- •Інструкція з використання індикаторної плівки ап-1
- •Підготовка до роботи та робота з ап-1
- •Посібник сержанта військ радіаційного, хімічного та біологічного зхисту.
- •61034 М. Харків–34, вул. Полтавський шлях, 192.
-
Захист від запалювальної зброї
Захист від запалювальної зброї здійснюється з метою не допустити або максимально послабити її дію на особовий склад, озброєння та військову техніку, фортифікаційні споруди і матеріальні цінності, запобігти виникненню і розповсюдженню пожеж і забезпечити за необхідністю їх швидку локалізацію і гасіння.
Основні заходи захисту від запалювальної зброї:
-
фортифікаційне обладнання місцевості з метою забезпечення захисту від запалювальної зброї;
-
використання захисних і маскувальних властивостей місцевості;
-
протипожежно-профілактичні заходи;
-
використання засобів індивідуального захисту і захисних властивостей військової техніки;
-
рятувальні роботи в осередках ураження;
-
локалізація і тушіння пожеж.
Фортифікаційне обладнання місцевості забезпечує ефективний захист особового складу, озброєння та військової техніки і матеріальних цінностей від запалювальної зброї. Для забезпечення надійного захисту особового складу фортифікаційні споруди повинні обладнуватись з рахунком особливостей дії запалювальної зброї, як на особовий склад, так і на самі споруди. Дообладнання включає в себе створення різного перекриття, навісів, козирків. Захисні перекриття виготовляються з негорючих або важкозапалювальних матеріалів з обсипанням їх шаром ґрунту товщиною не менше 10-15 см. Виходи зі споруд обладнуються рівчаками або поріжками, а навіси споруджуються з нахилом в сторону брустверу, для того, щоб до них не потрапляли палаючі запалювальні речовини. Входи в сховища закриваються матами із негорючих матеріалів. Розповсюдження пожежі вздовж траншей запобігається створенням через кожні 20-25 м протипожежних розривів. Для обмазки елементів фортифікаційних споруд, виконаних з горючих матеріалів, використовуються спеціальні або приготовлені за допомогою місцевих засобів матеріали (глина та ін.).
Для захисту озброєння та військової техніки від запалювальної зброї над укриттями створюються навіси з місцевих матеріалів з обсипанням ґрунтом, а з боків вони закриваються щитами, які виробляються з важкозапалювальних матеріалів або оброблених захисними обмазками. Якщо обладнати навіси не представляється можливим, то техніка зверху накривається щитами або брезентами. У випадку попадання палаючих запалювальних речовин на техніку, брезенти і щити повинні швидко скидатись.
Озброєння, боєприпаси та інше майно необхідно розташовувати в укриттях.
Використання захисних і маскувальних властивостей місцевості значно послабляє вплив запалювальної зброї на особовий склад, озброєння та військову техніку та матеріальні цінності. Особовий склад під час виконання поставлених завдань, знаходженні на марші і розташуванні на місті повинен вміло використовувати маскувальні властивості місцевості, яри, лощини, балки, підземні виробки, печери та інші природні укриття.
Рис.1.9. Вогнегасники
а – густопенні ОП-3, б – рідинно пенні
ОП-1,
в – вуглекислотні ОУ-2
Підрозділи забезпечуються протипожежними засобами (рис.1.9); особовий склад навчається способам тушіння пожеж (рис.1.10); ОВТ покриваються вогнестійкими фарбами; брезенти, чохли, тенти, маскувальні сітки і дерев’яні вироби насичуються вогнезахисними речовинами. Під час розташування підрозділів в лісі, особливо в хвойному, необхідно очищати район, що займається, від сухої трави, хмиз, сухого листя.
Для запобігання загоряння відкритих дерев’яних конструкцій фортифікаційних споруд, їх покривають глиняною обмазкою (при сніговому покриву – розчином вапняку і крейди). Кузови машин звільняють від горючих матеріалів. Озброєння і різне майно, яке знаходиться у особового складу, розмішують в сховищах або спеціальних нішах.
У всіх підрозділах необхідно утримувати в постійній готовності засоби пожежегасіння. На найбільш пожежонебезпечних об’єктах обладнують пожежні щити.
Використання засобів індивідуального захисту і захисні властивості техніки. Для захисту особового складу від запалювальної зброї використовуються спеціальні засоби захисту, а саме: захисні костюми, загальновійськові захисні комплекти та протигази. При попаданні на них палаючих запалювальних речовин захисний одяг швидко скидають, джерело вогню тушать.
Техніка, особливо броньована, здатна захищати особовий склад від безпосереднього попадання палаючих запалювальних речовин. Для посилення захисних властивостей техніки в польових умовах можуть використовуватись мати з зелених віток, трава і інші покриття. Тенти, чохли, брезенти не закріпляються. Це дозволяє швидко скидати їх при загорянні. В випадках використання запалювальної зброї, особовий склад швидко займає своє місце в техніці. Двері, люки, оглядові щілини та інші отвори, через які можливе проникнення запалювальних речовин, закриваються. При попаданні на техніку запалювальних речовин необхідно щільно накрити палаюче місце будь-яким підручним засобом.
Рятувальні роботи включають: рятування особового складу, евакуацію уражених в медичні установи; рятування від вогню озброєння та військової техніки і матеріальних цінностей.
Рятувальні роботи починаються одразу після застосування противником запалювальної зброї і проводяться силами підрозділів, які підпали під її вплив. Через те, що уражаюча дія пожеж з часом збільшується, надання само- і взаємодопомоги, безпосередньо в підрозділах, має особливе значення.
Рятування особового складу складається з пошуку уражених, гасіння на них запалювальних речовин і палаючого обмундирування, евакуації уражених в небезпечне місце і надання їм першої допомоги.
Надання першої допомоги особовому складу починається з гасіння запалювальних речовин, які попали на шкіру або обмундирування, самим потерпілим або за допомогою товариша. Для гасіння незначної кількості запалювальної речовини необхідно щільно накрити палаюче місце рукавом, плащ-накидкою, загальновійськовим захисним плащем, вологою глиною, землею або снігом. При попаданні значної кількості запалювальної речовини на людину, гасіння проводиться накриттям потерпілого одягом, плащ-накидкою, загальновійськовим захисним плащем, значним поливанням водою, засипанням землею або піском.
Одразу після тушіння вогню на тілі людини необхідно визначити ступінь ураження та надати відповідну невідкладну медичну допомогу. Ділянки обмундирування і білизни на місці опіків обережно розрізають і частково видаляють, за винятком клаптиків, які пригоріли. Залишки запалювальної речовини з опаленої шкіри не видаляються, тому що це дуже боляче і може привести до зараження опаленої поверхні. Чим вище температура запалювальної речовини, що травмує, та триваліше його вплив, тим глибше ураження шкіри. Розрізняють чотири ступені опіків: І ступінь – стійке подразнення, супроводжується почервонінням, ІІ ступінь – відшаровування епідермісу й утворення пухирів, ІІІ ступінь – вигоряння шкіри, IV ступінь – вигоряння підшкірної клітковини і глибше лежачих структур.
При значних опіках перша допомога здійснюється санітарним інструктором. Особовий склад, який одержав тяжкі (значні) опіки, розпорядженням командирів підрозділів направляється на медичний пункт. При легкій ступені ураження потерпілому надають першу допомогу і залишають в строю.
За наявністю різкого болю уводять внутрішньом’язово знеболюючі засоби (дод.1) (1‑2 мл 1% розчину морфіну, 1 мл 2% розчину пантопону чи промедолу), при збудженні – 2 мл седуксену. Внутрішньом’язово чи внутрівенно вводять димедрол чи супрастин. Опіки варто обробити розчином спирту або теплим розчином нашатирного спирту (мильної води) та накласти стерильну пов'язку. Розкривати чи зрізати пухирі не можна. У випадках опіків ока невідкладна допомога полягає у швидкому охолодженні очей холодною водою й виведенні речовини, що завдає шкоди, водою, ватяними тампонами, пінцетами. У порожнину очей закладають плівки (тампони) з антибактеріальними препаратами (гентамицин). При затримці госпіталізації на опікові поверхні накладають пов'язки з фурацилиновою (стрептоцидною, синтомициновою) маззю.
Порятунок озброєння та військової техніки та матеріальних цінностей полягає в своєчасній їх евакуації з небезпечних районів, дотримуючись необхідних заходів безпеки. У разі впливу запалювальної зброї на озброєння та військову техніку, пожежа виникає, в більшості випадків, за рахунок спалаху гумових покришок, різних вогненебезпечних покриттів та майна, що в них знаходиться, після чого можливе виникання вибухів баків з пальним і (або) боєприпасів. Час розповсюдження пожежі по всьому об’єкту складає декілька хвилин, тому рятувальні роботи повинні носити характер чітких, рішучих дій, які проводяться в стислі строки. Гасіння палаючої запалювальної речовини на озброєнні та військовій техніці здійснюється: засипанням землею, піском, мулом або снігом; накриванням брезентами, мішковиною, плащ-палатками, іншим одягом; збиванням полум’я свіжозрубаними вітками дерев або чагарнику листяних порід.
Земля, пісок, мул і сніг є достатньо ефективними і легкодоступними засобами гасіння запалювальних речовин. Брезенти, мішковина, захисний плащ ОП‑1 і плащ-палатки використовуються для гасіння невеликих осередків пожеж. Не рекомендується гасіння великої кількості запалювальної речовини суцільним струменем води, тому що це може привести до розтікання (розкидання) палаючої суміші.
Загашені запалювальні речовини можуть легко зайнятись від джерела вогню, а при присутності в них фосфору – самозайнятись. Тому загашені куски запалювальних речовин необхідно віддалити від ураженого об’єкту і спалити в спеціально відведеному для цього місті.
Рис.1.10. Способи тушіння пожеж
Локалізація і гасіння пожеж здійснюються в першу чергу в тих випадках, коли вони загрожують особовому складу, озброєнню та військовій техніці, іншим матеріальним цінностям або перешкоджають рішенню поставлених завдань і виконуються в підрозділах своїми силами. Локалізація пожежі – це дія, яка направлена на обмеження розповсюдження горіння. Під час гасіння пожежі досягається повне припинення горіння. Для гасіння пожеж використовуються вогнегасні речовини (вода, тверда вуглекислота, вуглекислий газ і водяний пар, піна, пісок, земля, сніг та ін.) і засоби пожежегасіння (гілки листяних дерев, плащ-палатки, брезенти, ковдри, шанцевий інструмент, вогнегасники, автономні протипожежні установки, пожежні автоцистерни, автонасоси та ін.). Тушіння пірогелів та термітних сумішей здійснюється тільки спеціальними пінами у великій кількості, піском та землею, вуглекислотними та порошковими вогнегасниками. Водою тушити такі запалювальні речовини не можна, через те, що висока температура горіння розкладає її (воду) на гримучий газ, котрий вибухає. Гасіння джерел електроживлення здійснюється тільки піском (землею) та вуглекислотними та порошковими вогнегасниками або всіма можливими засобами після вимкнення електропостачання. Пожежі повинні локалізуватись і гаситись оперативно, рішуче, вміло при суворому дотриманні вимог безпеки.