3. Проведення димопуску (дезинсекції місцевості) в особливих умовах

Під час дій в горах димові підрозділи застосовуються для маскування димами військ на маршрутах руху, при проходженні ними долин, ущелин і перевалів, для маскування мостів через горні ріки, проведення дезинсекції ділянок місцевості та доріг. При сильно пересіченому рельєфі, важкодолаємих перешкодах і обмеженій кількості доріг димові підрозділи можуть висуватись в ці районі завчасно. Застосування димових машин повинно здійснюватись в тісній взаємодії з використанням димових шашок і гранат особовим складом підрозділів, в інтересах яких проводиться маскування димами.

В горах необхідно ретельно ураховувати можливу поведінку димової хмари в залежності від рельєфу місцевості. Глибина розповсюдження димив вздовж долин, лощин і ущелин може бути в 1,5–2 рази більше, ніж на рівнинній місцевості, що збільшує можливості димових підрозділів. Димові підрозділі в пустелі можуть залучатися для маскування військ при висуненні їх до переднього краю і розгортанні в бойовий порядок. Це завдання виконується постановкою лінійних фронтальних димових завіс на віддаленні 1,5–2 км від переднього краю. Дистанції між димовими машинами і вогнищами димопуску вибираються з урахуванням ступеню вертикальної стійкості повітря.

При проведенні маскування димом в пустелях особливу увагу необхідно приділити урахуванню метеорологічних умов. Вдень, в зв’язку з сильною конвекцією, витрата димової суміші буде збільшуватись, глибина розповсюдження димової хмари буде невелика. Вночі в пустелях спостерігається глибока інверсія, слабкі вітри (0,5–1 м/сек). Глибина розповсюдження димової хмари буде великою. Ці умови забезпечують добре маскування військ димом від наземного спостереження противником, однак виникають труднощі для маскування високих споруд.

В північних районах димові підрозділи застосовуються для маскування військ, як в умовах полярного дня, так і в умовах нічних. Для задимлення об’єктів в нічних умовах не треба закривати димом великі площі. Маскування об’єктів димом вночі може проводитись скороченим нарядом сил. Рубежі димопуску вибираються поблизу маскувальних об’єктів.

Командири димових підрозділів повинні в світлий час провести детальну розвідку місцевості, намітити орієнтири, вивчити маршрути руху і позначити їх видимими в нічний час указками.

Витрата димової суміші може скоротитись в середньому на 30–40% в порівнянні з витратою в світлий час доби.

При температурі нижче мінус 25ºС для забезпечення безвідмовної роботи димових машин, коробки відбору потужності, передачі і приводу агрегатів через 6–8 год необхідно підігрівати, а також підігрівати димоутворюючі речовини в цистерні до температури плюс 15ºС шляхом включення і підтримки температури в камері згоряння до 900ºС.

В зимових умовах у димових машин періодично слід прогрівати двигун. Снігові заноси можуть потребувати побудову волокуш або використання команд лижників в тих місцях, де рух машин буде утруднений.

При сильних морозах необхідно передбачити заходи проти обмороження особового складу. Обслуга повинна мати тепле обмундирування, необхідно організовувати обігрів особового складу і мати засоби для розігріву машин. З метою маскування машини слід фарбувати в білий колір.