2. Методика проведення занять з тактико-спеціальної підготовки

   1. Загальні положення

Тактико-спеціальна підготовка є основою польової виучки військ. Навчання відділення тактико-спеціальній підготовці проводиться на тактико-стройових заняттях, причому не менше 30-40% із них проводиться вночі.

На тактико-стройових заняттях відпрацьовується техніка виконання прийомів і способів дій особового складу і відділення при виконанні бойових і спеціальних завдань та проводиться їх початкове злагодження. Навчальні питання відпрацьовуються по елементах, а потім повторюються в суцільному виконанні. Тактична обстановка для відпрацювання кожного навчального питання створюється нескладною, але в той же час повчальною, що забезпечує наочність у навчанні та якісному відпрацюванні навчальних питань.

При навчанні особового складу тактичним діям необхідно дотримуватись методичноъ послідовністы, переходити від простого до складного.

У ході занять варто домагатися повного і якісного відпрацювання навчальних питань, не допускати спрощень і потурань, керуватися принципом – навчити війська тому, що необхідно на війні.

Для попередження нещасних випадків, аварій і катастроф весь особовий склад повинен суворо дотримуватись встановлених вимог безпеки.

Найважливішою умовою якісної підготовки відділення з тактико-спеціальній підготовці є ретельна підготовка занять і проявлення творчості з боку командира відділення при їх проведенні.

Підготовка заняття командиром відділення полягає в:

• особистій підготовці;

• визначенні й уточненні вихідних даних;

• вибору району заняття;

• розробці плану проведення заняття;

• підготовці району і матеріально-технічного забезпечення;

• підготовці відділення.

При підготовці до заняття командир відділення зобов'язаний: усвідомити тему й зміст навчальних питань заняття, зазначених у розкладі; визначити навчальну та виховну мету заняття і шляхи її рішення; вивчити відповідні положення навчально-методичної літератури; визначити об’єм і послідовність відпрацювання навчальних питань; розробити на місцевості увесь хід заняття, визначити, де й у якому порядку відпрацювати навчальні питання; встановити сигнали управління, оповіщення і взаємодії; скласти план проведення заняття й організувати самостійну підготовку відділення.

Район заняття вибирається на спеціально підготовленому (обладнаному) навчальному полі та прилягаючій до нього місцевості. Місцевість повинна сприяти якісному відпрацюванню навчальних питань теми і забезпечувати найбільшу повчальність заняття.

Наприклад, для навчання відділення веденню РХБ розвідки вибирається така ділянка, щоб на маршруті руху й осторонь від нього зустрічалися місцеві предмети і різні перешкоди: яри, висоти, лощини, невеликі населені пункти, “зруйновані” і заболочені ділянки дороги, водні перешкоди, мости і т.д.

Після рекогносцировки на підставі вказівок, отриманих від командира взводу, командир відділення розробляє і подає на затвердження план проведення заняття.

План складається звичайно в робочому зошиті або на великомасштабній карті. У плані заняття вказуються тема заняття, навчальна мета і навчальні питання, час і місце проведення заняття, керівництва і посібники, використані при підготовці до заняття, матеріальне забезпечення і хід заняття.

Матеріальне забезпечення заняття визначається, виходячи із відпрацьованої теми і навчальних питань. У якості засобів матеріального забезпечення можуть бути використані: штатна техніка, манекени і макети бойової техніки, імітаційні гранати, фугаси і міни, димові шашки і гранати, навчальні рецептури імітації OР і PР, показчики для позначення руйнувань, огороджень, ділянок зараження місцевості, проходів (обходів) у загородженнях, навчальні або холості патрони і гранати, сигнальні й освітлювальні патрони, вибухові пакети, сигнальні прапорці та інші навчальні та імітаційні засоби.

При проведенні занять вночі додатково використовуються сигнальні ліхтарі, знаки і покажчики, добре видимі через прилади нічного бачення й інші засоби, що забезпечують виконання спеціальних завдань у нічних умовах.

Підготовка особового складу до занять здійснюється в години самопідготовки. Напередодні заняття, отримавши інструктаж від командира взводу, командир відділення вивчає з особовим складом необхідні розділи статутів, настанов і інструкцій. Потім на ящику з піском або тренажері вивчаються прийоми і способи дій відділення.

На тактико-стройові заняття особовий склад виводиться в поле в складі взводу під керівництвом командира взводу, де після організаційної частини він визначає навчальні місця кожному відділенню.

Командир відділення проводить заняття приблизно в такій послідовності: у визначеному командиром взводу місці він доводить до особового складу перше навчальне питання і порядок його відпрацювання; вводить підлеглих у тактичну обстановку; коротко ставить завдання відділенню; при необхідності пояснює і показує порядок дій при виконанні завдання; подає команду для виконання першого прийому (дії) і тренує підлеглих до повного його засвоєння. Якщо підлеглі діють нечітко або допускають помилки, командир відділення повертає їх у вихідне положення, вказує на допущені помилки, роз'ясняє і показує, як треба діяти правильно, і знову повторює дії стільки разів, скільки необхідно для відпрацювання у підлеглих твердих практичних навичок; потім переходить до відпрацювання наступного прийому (дії); коли з кожного з прийомів (дій), що складають перше навчальне питання, будуть відпрацьовані міцні навички в діях у складі відділення, командир відділення відпрацьовує навчальне питання в суцільному виконанні. Потім він знову створює тактичну обстановку та у такому ж порядку відпрацьовує наступне навчальне питання.

Закінчуються тактико-стройові заняття коротким розбором, на якому командир відділення вказує, які навчальні питання відпрацьовувалися, нагадує тактичну обстановку, створену на початку й у ході заняття, і на фоні її докладно розбирає дії особового складу по кожному навчальному питанню, відзначає найбільш повчальні та сміливі дії підпорядкованих, аналізує помилки і причини, що викликають їх при відпрацюванні навчальних питань, а також вказує наслідки, до яких вони могли привести в бойовій обстановці, роз'яснює, як треба було діяти, приводить повчальні приклади з досвіду Великої Вітчизняної війни та інших збройних конфліктів і бойової підготовки частини (підрозділу). Наприкінці розбору командир відділення оголошує оцінки, підводить підсумки, вказує, що необхідно зробити для усунення недоліків, допущених у ході заняття.