10. Засоби та ознаки застосування хімічної зброї.

З огляду військових спеціалістів армій країн НАТО всі засоби застосування ХЗ можна розділити на 2 великі групи:

• хімічні боєприпаси;

• хімічні бойові прилади.

Хімічний боєприпаси – бойовий засіб застосування ХЗ одноразового використання (артилерійські хімічні снаряди і міни, авіаційні хімічні бомби та касети, хімічні бойові частини ракет, хімічні фугаси, хімічні шашки й патрони).

Хімічний бойовий прилад – бойовий засіб застосування ХЗ багаторазового використання (виливні авіаційні прилади і механічні генератори аерозолів, безпілотні літаки).

В армії США хімічні боєприпаси і бойові прилади класифікуються за категоріями табельності на три групи (табл. 1 .3).

Таблиця 1.3 Класифікація хімічних боєприпасів (приладів) за категоріями табельності

№ з/п	Категорія табельності	Характеристика боєприпасів (приладів)
1	Група А	Табельні хімічні боєприпаси (бойові прилади), які на даному етапі найбільш повно відповідають пред’явленим до них тактико-технічним вимогам
2	Група В	Запасні табельні хімічні боєприпаси (бойові прилади), які за основними тактико-хімічними вимогами уступають зразкам групи А, але при необхідності можуть частково їх замінити
3	Група С	Хімічні боєприпаси (бойові прилади), які на даному етапі зняті з виробництва, але можуть стояти на озброєнні до витрачення їх запасів

За приналежністю до родів військ засоби застосування ХЗ належать до Сухопутних військ, Військово-Морських сил, Військово-Повітряних сил, як наприклад, в армії США.

За кратністю застосування засоби застосування ХЗ поділяються на:

• однократного застосування (хімічні бойові частини ракет, хімічні снаряди, міни, фугаси, бомби і ін.);

• багатократного застосування (генератори аерозолів, виливні авіаційні прилади, безпілотні літаки, авіаційні касети, що не скидаються).

Узагальнена та розширена класифікація засобів застосування ХЗ приведена на рис. 1 .5.

Рис.1.5. Класифікація засобів застосування ХЗ

Згідно з системою маркування хімічних боєприпасів (приладів) США корпуса боєприпасів, які споряджаються ОР, забарвлюються у світло–сірий колір і на них наносяться кольорові кільця й літери. Колір кілець визначає тип ОР, а кількість кілець – стійкість ОР при використанні його в даному боєприпасі (табл. 1 .4).

Таблиця 1.4 Кодування засобів застосування хімічних боєприпасів (приладів)

Колір кілець	На які хімічні боєприпаси (прилади) наносяться	Тип ОР за фізіологічною класифікацією	Кількість кілець
Зелені кільця	Які споряджаються смертельними ОР	нервово-паралітичні ОР	3
		шкірно-наривні ОР	2
		загально отруйні і задушливі ОР	1
Червоні кільця	Які споряджаються ОР, що тимчасово виводять зі строю	ОР подразливої дії	1
		ОР психохімічної дії	2

Крім кілець на корпус наносяться літери і цифри, які означають:

• шифр ОР, якою споряджають хімічний боєприпас (бойовий прилад) (наприклад: VX, GB, GD, HD, BZ, CS, CR, CN);

• клас хімічного боєприпаса (бойового приладу) (для всіх ОР – „GAS” (наприклад: “VX‑GAS”), крім CS, CR – „CS TAC”, „CR TAC”, гранати, патрони - „CS RIOT”, „CR RIOT”, ботулінічний токсин –“XR”, стафілококовий ентеротоксин – “PG”);

• номер партії (наприклад: LOT 123);

• шифр або перші літери підприємства, що споряджало цей боєприпас (бойовий прилад) (наприклад: ЕА – Еджвудський арсенал);

• дату спорядження (наприклад: 2,78 – лютий, 1978 року).

На хімічних боєприпасах артилерії і мінометів, крім того наносяться літери і цифри, які означають калібр і тип системи, для якої призначений боєприпас (наприклад, 105 Н – 105‑мм гаубиця, 155 mm – 155‑мм гармата) і марка боєприпасу (наприклад, М 60).

Усі надписи наносяться чорною фарбою (крім кольорових кілець). На деяких боєприпасах наноситься додатково кільце жовтого кольору, що вказує на те, що боєприпас має розривний заряд бризантного типу.

В армії США застосування ОР передбачувалось некерованими ракетними снарядами, засобами артилерії і керованими ракетами. Планувалося застосування ОР крилатими ракетами. Бойові частини цих ракет представляють собою касети, споряджені малогабаритними бомбами кулястої форми, в кожній із яких вміщується 0,6 кг фосфорорганічних отруйних речовин (ФОР). Бойові частини ракет розкриваються на висоті 1,5‑3 км і елементи касет розсіюються на площі близько 1 км². Під час удару об землю бомби вибухають і їх вміст переходить в бойовий стан. Основними ознаками застосування хімічних ракет є: підрив головної частини в повітрі і наступний підрив великої кількості бомб під час удару об землю або над нею. Авіація може застосовувати ОР в якості компонентів спорядження хімічних бомб, касет, ракетних снарядів класу “повітря–земля” і виливних авіаційних приладів. Так на озброєнні ВПС США є авіаційні бомби калібру 750, 500 і 10 фн (фн – скорочене позначення слова “фунт”; 1 фн в США дорівнює 0,454 кг). Табельні боєприпаси споряджаються зарином, CS, CR і BZ. Можливе спорядження бомб іпритом, синильною кислотою, хлорціаном, фосгеном.

10 фн бомби споряджаються зарином або BZ і використовуються, як правило, в касетах калібру 1000 фн (зарин) і 750 фн (BZ) для ураження живої сили шляхом забруднення атмосфери. 750 фн бомби споряджаються зарином, 500 фн – зарином, CS або CR.

За своєю формою хімічна бомба не відрізняється від фугасної. Її внутрішня порожнина заповняється отруйною речовиною, в бомбі є невеликий розривний заряд. Тому під час підриву хімічних бомб має місце глухий вибух, воронки в ґрунті утворюються неглибокі.

Авіаційні касети – це контейнери різної місткості, які заповняються елементами з ОР. Розкриття контейнерів на заданій висоті забезпечує розкидання елементів на значні площі, що призводить до забруднення великих об’ємів приземного повітря. Елементи касет споряджаються зарином, CS, CR і BZ. Можливе спорядження XR і PG.

Виливні авіаційні прилади (ВАП) призначаються для ураження живої сили, забруднення місцевості і об’єктів на ній аерозолями або крапельно-рідинними ОР. За їх допомогою відбувається швидке створення аерозолів, крапель і парів ОР на великій площі. На озброєнні ВПС США є ВАП типу TMU-28/B і Аеро‑14 В/С, які споряджаються головним чином VX. Можливе спорядження ВАП іпритом. Виливні авіаційні прилади різних модифікацій використовуються також для застосування фітотоксикантів. Характерною ознакою застосування ОР із виливних авіаційних приладів є виникнення смуги аерозолю від низько літаючого літака і поява дрібних крапель рідини на місцевості та об’єктах, що находяться на ній.

Артилерія може застосовувати ОР в боєприпасах ствольної артилерії, мінометів і реактивних установок. В армії США для ствольних систем на озброєнні є хімічні снаряди до 105; 155; 203,2‑мм гаубицями і пушками. Табельні зразки боєприпасів споряджаються VX, зарином, CS і CR. Можливе спорядження 105‑мм і 155‑мм боєприпасів іпритом.

На озброєнні армії США є хімічні снаряди до багатоствольних реактивних установок. Бойові частини 115‑мм реактивних снарядів можуть споряджатися зарином або VX. Є також хімічні боєприпаси до 106,7‑мм мінометів. Хімічні міни можуть споряджатись іпритом, CS і CR.

Хімічні артилерійські снаряди мають корпус, запал і підривний заряд. Внутрішня порожнина корпусу заповнюється ОР. Зовні хімічні снаряди (міни) відрізняються від звичайних боєприпасів лише маркіруванням.

Різновидністю хімічних боєприпасів є бінарні прилади (боєприпаси). Особливістю бінарних артилерійських снарядів є те, що вони споряджаються двома нетоксичними або малотоксичними речовинами – напівпродуктами для одержання ОР. Ці речовини в боєприпасах відділені одна від одної і знаходяться в спеціальних контейнерах. Змішування цих речовин в присутності прискорювача хімічної реакції і одержання з них ОР здійснюється тільки під час доставки снаряду до цілі. Зруйнування контейнерів в снаряді забезпечується спеціальним вибуховим пристроєм або силою інерції при пострілі. Змішування речовин здійснюється за рахунок обертання снаряду або спеціальними мішалками. При підриві снаряду ОР в бінарному боєприпасі переходить в бойовий стан, як і в інших хімічних боєприпасах.

На озброєння армії США були прийняті бінарні боєприпаси: артилерійський снаряд М687 калібру 155 мм з рецептурою GB-2, артилерійський снаряд М736 калібру 203,2 мм і 500‑фн авіаційна бомба BLU‑80/В з рецептурою VX‑2.

Хімічні фугаси призначені для ураження живої сили, забруднення ділянок місцевості, доріг і інженерних загороджень. На озброєнні армії США було два типа фугасів: АВС-М23 і М1. Фугас АВС-М23 споряджається VX, місткість його 5,2 л, ефективний радіус забруднення при підриві – 12,5 м. Фугас М1 виконаний у вигляді прямокутного залізного бідону місткістю біля 4 л, споряджається іпритом. Ефективний радіус забруднення при підриві – 5‑6 м. Фугаси установлюються, як правило, в поєднанні з інженерними спорудами.

Генератори аерозолів використовуються з метою забруднення значних об’ємів повітря. На озброєнні армії США були механічні і термічні генератори аерозолів. Механічні генератори призначені для використання ОР типу CS, CR, а термічні генератори – BZ, CS, CR, CN.

Механічні розпилювачі мають в своєму складі джерело стиснутого повітря (балон, механічний пристрій), резервуар з ОР і обладнання, для розпилювання. Вони можуть бути ранцевими і знімними. Останні можуть використовуватись з автомобілів, вертольотів, літаків і інших технічних засобів.

Термічні генератори працюють за принципом возгонки з послідуючою конденсацією ОР. До них відносять касетні бомби, отруйно-димові гранати і шашки.

Рис.1.6. Ознаки застосування хімічної зброї

Найбільш характерними ознаками, за якими можна виявити початок застосування ХЗ є наступні (рис. 1.6):

• менш різкий, несхожий на звичайні боєприпаси, звук розриву бомб, снарядів, мін;

• поява характерної хмари газу, диму або туману в місцях розриву авіаційних хімічних бомб, снарядів і мін;

• поява хмари газу, диму або туману, яка рухається по вітру з боку противника;

• поява позаду літаків темних швидко зникаючих смуг і осідання на місцевості краплин і туману отруйних речовин;

• наявність маслянистих крапель, підтіків, плям, калюж на місцевості або воронках від розривів снарядів, мін і авіаційних бомб, а також великих осколків і окремих частин боєприпасів;

• подразнення органів дихання, очей і носоглотки;

• зниження гостроти зору або його втрата;

• сторонній запах, що не властивий для цієї місцевості;

• зівянення рослинності або зміна її забарвлення.